Сторінка для учнів

1.Основні дати і поняття з історії України

Тема 1. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • IV - середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України;
  • V - VІІ ст. – Велике розселення слов'ян.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1 млн років тому – поява першої людини на території України;
  • 40-35 тис. років тому – поява на території України кроманьйонців (Людини розумної);
  • VI-IV тис. до н.е. – неолітична революція;
  • IX-VII ст. до н.е. – проживання кіммерійців на території Північного Причорномор’я;
  • VII-III ст. до н.е. – проживання племен скіфів в українських степах;
  • III ст. до н.е. - III ст. н.е. – панування сарматів на півдні України;
  • VII ст. до н.е. - IV ст. н.е. – існування античних міст-держав у Північному Причорномор’ї та Криму.
  • ІV - VІ ст. – Велике переселення народів;
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • історичні джерела – пам’ятки минулого, пов'язані із життям людей, за якими відбувається вивчення історії людства;
  • археологічна культура – комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам'яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу;
  • палеоліт – давня кам'яна доба, початковий і найтриваліший період історії людства, що на теренах України тривав з 1 млн. років тому до 11 тис. років до н. е.
  • мезоліт – середній кам’яний вік, що тривав з Х тис. до н. е. по VІ тис. до н. е.
  • неоліт – новий кам'яний вік, заключний період кам’яної доби, що тривав на українських землях протягом VІ-IV тис. до н.е. та характеризувався початком переходу до відтворюючих форм господарства;
  • енеоліт (мідно-кам’яний вік) – назва перехідного періоду від заключного етапу кам’яного віку до бронзової доби, що тривав тривав протягом IV-III тис. до н. е. та характеризується появою виробів із міді.
  • бронзовий вік – історичний період, що на українських землях датується II-I тис. до н.е. та характеризується появою та використанням поряд із кам'яними бронзових знарядь праці;
  • ранній залізний вік – історичний період, який на українських землях тривав протягом VIII ст. до н.е. – ІV ст. н.е. та характеризувався поширенням виробів із заліза;
  • колонізація – заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • історія – наука, що вивчає минуле людства;
  • періодизація – поділ історії людства на періоди;
  • археологія - галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам'ятки шляхом розкопок і лабораторних досліджень та реконструює за ними давню історію суспільства;
  • антропогенез – процес виникнення і формування фізичного типу людини, розвитку її трудової діяльності, мови та суспільних відносин;
  • рід – об’єднання кровних родичів за материнською лінією;
  • родова община – община кровних родичів, які проживали спільно і разом вели господарство;
  • плем’я – об’єднання декількох родових общин;
  • тотемізм – віра в спільного для конкретного роду (племені) предка (тварини чи птаха);
  • анімізм – віра в існування душі та духів;
  • фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей;
  • магія – віра у вміння людини, звертаючись до надприродного світу, керувати світом людей та природи;
  • матріархат – форма суспільного устрою, яка характерна для раннього первісного ладу і характеризується панівним становищем у родині жінки та наслідуванням майна за материнською лінією;
  • патріархат – період родового ладу, для якого характерна панівна роль чоловіка в господарстві, суспільстві та родині;
  • неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого та інші зміни в життєдіяльності людини, які відбулися під час неоліту;
  • привласнююче господарство – форма господарства, яка ґрунтується на споживанні людиною готових продуктів природи (збиральництво, мисливство, рибальство)
  • відтворююче господарство – форма господарства, яка ґрунтується на споживанні людиною продуктів, створених власне нею (землеробство та скотарство);
  • кочівники (номади) – окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше;
  • курган – різновид поховальних пам'ятників, у формі земляного насипу над поховальною ямою.
  • поліс – античне місто-держава;
  • велика грецька колонізація – процес масового заселення греками узбережжя Середземного та Чорного морів, що розпочався у VIII ст. до н. е;
  • велике переселення народів – масовий рух племен і народів Європи та Азії протягом IV-VI ст., що розпочався у 375 р. із вторгненням тюркських племен гунів у Європу;
  • велике розселення слов’ян – масове розселення слов’янських племен на території Центральної, Східної та Південної Європи, що тривало протягом V –VII ст.;
  • віче – народні збори у слов’ян;
  • волхви – назва слов’янських язичницьких священнослужителів;
  • язичництво – релігія давніх слов'ян, поклоніння силам природи, віра в багатьох богів.
Тема 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 882 р. – об'єднання північних (Славія) та південних (Куявія) руських земель Олегом;
  • 988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
  • 1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • VIII-IX ст. – формування союзів племен у східних слов’ян (полян, деревлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів тощо);
  • 860 р. – військовий похід київського князя Аскольда на Візантію, особисте прийняття Аскольдом християнства, укладення першого відомого договору Русі з Візантією;
  • 882-912 рр. – правління у Київській Русі князя Олега;
  • 907, 911 р. – вдалі походи Олега на Візантію, укладення першої торгової угоди;
  • 912-945 рр. – правління у Київській Русі князя Ігоря;
  • 941, 943-944 р. – невдалі походи князя Ігоря на Візантію;
  • 945-964 рр. – правління у Київській Русі княгині Ольги, дружини князя Ігоря;
  • 955 (956, 957) р. – дипломатичний мирний візит княгині Ольги у столицю Візантії м. Константинополь (Царгород), під час якого Ольга особисто прийняла християнство;
  • 964-972 рр. – правління у Київській Русі князя Святослава;
  • 964-966 рр. – «східний похід» князя Святослава, під час якого був знищений Хозарський каганат;
  • 968-969 рр. – війни Святослава з Дунайською Болгарією;
  • 971 р. – поразка Святослава від Візантії у битві під Доростолом;
  • 980-1015 рр. – правління у Київській Русі князя Володимира;
  • 981 р. – приєднання князем Володимирем до Київської Русі Червенських земель (Західна Україна) - об'єднання під владою Києва всіх східнослов’янських племен.
  • 1036 р. – розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • племінний союз – об’єднання декількох племен;
  • князь – у давніх слов'ян - керівник війська, племені чи союзу племен, пізніше - правитель держави на Русі;
  • язичництво – релігія давніх слов'ян, поклоніння силам природи, віра в багатьох богів;
  • християнство – одна із найбільших світових монотеїстичних релігій.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • монархія – форма державного правління, у якій влада передається по спадковості;
  • дружина – постійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою;
  • полюддя – збір данини, під час якого князь об’їжджає свої володіння;
  • урок – точний розмір данини, що встановила княгиня Ольга;
  • погост – місце збору данини, що встановила княгиня Ольга;
  • шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між правлячими родинами;
  • Червенські міста – східнослов’янська територія (Західна Україна), що була останньою приєднана до Київської Русі князем Володимиром у 981 р.
Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1097 р. – Любецький з'їзд князів;
  • 1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;
  • 1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
  • 1238-1264 рр. – правління Данила Романовича;
  • 1240 р. – захоплення Києва монголами;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1111 р. – «хрестовий похід» руських князів проти половців;
  • 1113-1125 рр. – правління у Київській Русі князя Володимира Мономаха;
  • 1169 р. – руйнування Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським;
  • 1185 р. – невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, що став основою для поеми "Слово о полку Ігоревім";
  • 1199-1205 рр. – правління у Галицько-Волинському князівстві князя Романа Мстиславовича;
  • 1223 р. – поразка віська русичів та половців від монголів на р. Калка;
  • 1238 р. – розгром князем Данилом Романовичем лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену у битві під Дорогочином;
  • 1242 р. – утворення Золотої Орди;
  • 1245 р. – битва під Ярославом, в якій князь Данило Романович переміг свавільних галицьких бояр, угорські та польські війська й остаточно затвердив свою владу в Галичині;
  • 1253 р. – коронування Данила Галицького послами Папи Римського Інокентія IV.
  • 1301-1308 рр. – правління в Галицько-Волинському князівстві князя Юрія І;
  • 1340 р. – остаточний занепад Галицько-Волинської держави, захоплення українських земель іноземними державами.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • роздробленість – процес децентралізації Русі, послаблення влади київського князя в період феодалізму. Поділ держави на окремі князівства (феодальні володіння);
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • вотчина – право приватної власності на землю, яка передавалась по спадковості, від батька до сина;
  • уділ (удільне князівство) – адміністративно-територіальна одиниця Русі, якою управляв князь, залежний від Великого Князя Київського;
  • колективний сюзеренітет – спільне управляння Руською державною найбільш сильними та авторитетними князями за доби феодальної роздробленості;
  • міжусобні війни – війни всередині держави за владу;
  • снеми – з'їзди удільних князів Київської держави, які визнавали васальну залежність від великого князя Київського.
  • федеративна монархія – децентралізована монархія, у якій значну владу мають місцеві князі, а влада Великого князя подекуди номінальна;
  • монголо-татарське ярмо – залежність руських земель від Золотої Орди;
  • Золота Орда – держава монголо-татар з центром у м. Сарай аснована у 1242 р. ханом Батиєм;
  • ярлик – грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям;
Тема 4. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ І КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1056-1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;
  • 1113 р. – укладення «Повісті минулих літ» ченцем Нестором літописцем;
  • 1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім», перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 989 р. – заснування першої школи в Києві;
  • 1036 р. – створення першого писаного зведення законів «Руської правди»;
  • 1037 р. – побудова у Києві на честь перемоги над печенігами князем Ярославом Мудрим Софіївського собору;
  • 1037 р. – заснування Київської церковної митрополії;
  • 1051 р. – главою руської церкви (митрополитом) вперше стає русич Іларіон;
  • 1303 р. – заснування Галицької церковної митрополії Юрієм І.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • вотчинне землеволодіння – емельне володіння, що належало феодалу за спадковістю;
  • бояри – збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою;
  • смерди – вільні селяни-общинники на Русі;
  • ікони – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма;
  • билини – народні епічні пісні героїко-патріотичного характеру;
  • літопис – послідовний запис історичних подій;
  • мозаїка – багатокольорове зображення з камінців, шматочків скла, керамічних плиток тощо;
  • фреска – церковний розпис по вологій штукатурці;
  • книжкова мініатюра – мініатюрні малюнки на рукописних книгах Русі.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • віче – загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ;
  • рядовичі – селяни, що уклали з феодалом «ряд» - договір, і за це виконували різноманітні роботи у вотчині;
  • ізгої – вигнані з общини селяни, що не мали права через це користуватися общинною землею;
  • закупи – селяни, що потрапили в залежність від феодала за борги (купу);
  • холопи, челядь – слуги, раби на Русі;
  • натуральне господарство – господарство, продукція якого призначається лише для власного споживання;
  • Із варяг у греки – торгово-політичний шлях, що з’єднував Балтійське море із Чорним;
  • феодал – землевласник, який дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю;
  • митрополія – церковно-територіальна одиниця, яку очолює митрополит;
  • «Устав земляний» – зведення законів усного звичаєвого права за часів Володимира Великого;
  • «Руська правда» – перший писемний звід законів на Русі 1036 р. часів Ярослава Мудрого;
  • «Слово про закон і благодать» – твір руського митрополита Іларіона у середині ХІ ст., у якому він возвеличує християнство та діяльність Володимира Великого;
  • «Правда Ярославичів» – писемний збірник законів на Русі 1072 р. часів Ярославичів, синів Ярослава Мудрого;
  • «Ізборник» – складені в ХІ ст. для Святослава (сина Ярослава Мудрого) перекладені уривки Візантійської церковної літератури;
  • «Повість минулих літ» – літопис, який описує події історії Київської Русі та частково світової історії, складений ченцем Нестором у 1113 р.;
  • «Повчання дітям» – пам’ятка давньоруської літератури 1117 р, автор якої є князь Володимир Мономах;
  • «Слово о полку Ігоревім» – пам’ятка давньоруської літератури 1187 р., присвячена невдалому походу Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р.;
  • «Києво-Печерський патерик» – збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, укладена у ХІІІ ст..
Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1362 р. – битва на р. Сині Води, де об’єднані українсько-литовські війська розбили монголо-татар;
  • 1385 р. – укладення Кревської унії - об’єднання Великого Князівства Литовського та Королівства Польського на основі шлюбу литовського князя Ягайла та польської принцеси Ядвіги;
  • 1449 р. – утворення Кримського ханства;
  • 1471 р. – остаточна ліквідація Київського удільного князівства;
  • 1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1359 р. – захоплення Молдавським князівством північної Буковини (Шипинської землі);
  • 1387 р. – остаточне захоплення Галичини Польським Королівством;
  • 1410 р. – Грюнвальдська битва, у якій об’єднані литовсько-польсько-русько-українсько-чесько-угорсько-татарські військарозгромили німецьких лицарів (хрестоносців) Тевтонського ордену;
  • 1413 р. – Городельська унія;
  • 1475 р. – захоплення турками Кримського півострова, початок залежності Кримського ханства від Османської імперії (Туреччини);
  • 1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії;
  • 1490-1492 рр. – невдале селянське повстання під керівництвом Мухи на Буковині, Галичині, Молдавії;
  • 1500-1522 рр. – московсько-литовські війни, у результаті яких Чернігово-Сіверщина опинилася під владою Московського царства;
  • 1514 р. – битва під Оршею, яка закінчилася перемогою війська під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького (Гетьмана Великого князівства Литовського) над московським військом.
  • 1526 р. – захоплення Закарпаття Габсбурзькою Автрією та Семигороддям (Трансільванським князівством);
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • шляхта – назва феодалів у Польщі, Литві та Україні, основним заняттям яких була військова служба;
  • панщина – зобов’язання селян-кріпаків кілька днів на тиждень працювати на землі свого пана;
  • магдебурзьке право – право міст на самоврядування;
  • магістрат – адміністративний орган управління містом, яке отримало магдебурзьке право;
  • цехи – об’єднання ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей;
  • дума – ліро-епічний твір про героїчні походи козаків, який наспівують під музичний супровід бандури, ліри чи кобзи;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • війт – керівник місцевого самоврядування, що очолював магістрат в містах України, які отримали магдебурзьке право;
  • латифундії – великі феодальні маєтки;
  • фільварки – великі багатогалузеві феодальні маєтки, зорієнтовані на продаж продукції й основані на примусовій праці селян-кріпаків;
  • оброк – частина врожаю, яку селяни сплачували пану;
  • чинш – грошовий податок;
  • полонізація – процес насаджування польської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури.
  • Дике поле – назва слабо заселених причорноморських степів України;
  • Шипинська земля – історична назва регіону на території сучасної Буковини;
  • козаки – вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці.
Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1556-1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;
  • 1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі;
  • 1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;
  • 1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1572 р. – утворення реєстрового козацтва за наказом польського короля Сигізмунда ІІ Августа;
  • 1574 р. – видання Іваном Федоровим перших другкованих книг в Україні - «Апостола» та «Букваря»;
  • 1578 р. – князь Василь-Костянтин Острозький відкрив в Острозі греко-латинсько-слов’янську школу (Острозьку академію);
  • 1529, 1566, 1588 р. – Литовські статути;
  • 1591-1593 рр. – козацько-селянське повстання на чолі з Криштофом Косинським;
  • 1594-1596 рр. – козацько-селянське повстання на чолі з Северином Наливайком.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • українська шляхта – вищий привілейований соціальний стан в Україні;
  • українське козацтво – соціальний стан вільних професійних воїнів, що офіційно оформився у Речі Посполитій наприкінці ХVI ст.;
  • реєстрове козацтво – козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в спеціальний список – реєстр;
  • Запорізька Січ – укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI - кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра;
  • старшина – керівна правляча верхівка (еліта) козацтва, козацький уряд;
  • клейноди – відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у XV-XVIII століттях;
  • греко-католицька церква – християнська церква, що утворилася в Україні внаслідок Берестейської унії 1596 р.;
  • братство – громадсько-релігійні об’єднання міщан при православних церквах.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • покозачення – масовий перехід селян до козацького стану, що спостерігався в другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.;
  • воєводство – адміністартивно-територіальна одиниця Речі Посполитої;
  • кіш – загальна назва Запорозької Січі та війська запорозьких козаків;
  • полки – адміністративно-територіальні одиниці козацької держави;
  • сотні – дрібні адміністративно-територіальні одиниці козацької держави;
  • курінь – найменша військово-адміністративна одиниця на Запорозькій Січі, що складалася з козаків, які походили переважно з одного регіону та проживали на Січі в одному приміщені;
  • паланки – адміністративно-територіальні одиниці (округи) земель Запорозької Січі;
  • зимівник – назва господарства, хутора козаків, де вони перебували, коли не було військових дій (особливо взимку);
  • єзуїти – члени католицького чернечого ордену, який у ХVI-XVIII ст. вів активну місіонерську та освітню діяльність, спрямовану на поширення католицтва;
  • полемічна література – література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників Брестської церковної унії (Г.Смотрицький, І.Вишенський, І. Потій).
Тема 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1621 р. – Хотинська війна;
  • 1637-1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні; 
  • 1632 р. – утворення Києво-Могилянського колегіуму.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1616 р. – взяття запорозькими козаками фортеці Кафа;
  • 1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного на Москву;
  • 1625 р. – Куруківська угода;
  • 1630-1631 рр. – козацьке повстання на чолі з Тарасом Трясилою (Федоровичем);
  • 1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», легалізація ієрархії православної церкви; утворення Києво-Могилянської колегії;
  • 1635 р. – зруйнування польської фортеці Кодак запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою;
  • 1638 р. – видання сеймом Речі Посполитої «Ординацій Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»;
  • 1638-1648 рр. – період «Золотого спокою» у Речі Посполитої.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • покозачення – масовий перехід селян до козацького стану, що спостерігався в другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Доба героїчних походів – доба першої чверті ХVII ст., яка характеризується славними морськими походами козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним проти татар і турків;
  • «Статті для заспокоєння Руського народу» – виданий у 1632 р. польським сеймом документ, згідно з яким можна було вільно сповідувати православ’я у Речі Посполитій;
  • панщина – зобов’язання селян-кріпаків працюватина землі свого пана;
  • фільварки – великі багатогалузеві феодальні маєтки, зорієнтовані на продаж продукції й основані на примусовій праці селян-кріпаків;
  • Золотий спокій – період з 1638 по 1648 рр., протягом якого в Україні не було великих козацько-селянських повстань
  • інтермедія – розважально-побутова сценка в антракті релігійних драм;
  • вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр в Україні.
Тема 8. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1648 р. – Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька битва;
  • 1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
  • 1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
  • 1652 р. – Батозька битва;
  • 1654 р. – укладання українсько-російського договору;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1648 р. – осода козаками Львова та Замостя;
  • грудень 1648 р. – козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва;
  • 1650 р. – перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького на Ясси;
  • 1653 р. – другий молдавський похід козаків Б. Хмельницького на Сучаву;
  • 1653 р. – Жванецька битва.
  • 1656 р. – Віленське російсько-польське перемир’я.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • Національно-визвольна війна – війна українського народу сер. ХVII ст. на чолі з Б.Хмельницьким за визволення з-під влади Речі Посполитої;
  • Військо Запорізьке – загальна назва козацького війська, державне утворення, що виникло у ході повстання Богдана Хмельницького в середині XVII століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя;
  • Гетьманщина – назва козацької держави на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля (1649-1764 рр.).
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • універсал – письмовий законодавчий та виконавчий акт козацького гетьмана, починаючи з часів Б.Хмельницького
  • протекторат – форма міждержавних відносин, за якої одна країна визнає над собою зверхність іншої заради власної безпеки;
  • покозачення – масовий перехід селян до козацького стану, що спостерігався в другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
Тема 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х – У 80-ТІ рр. ХVІІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1659 р. – Конотопська битва;
  • 1667 р. – Андрусівський договір між Річчю Посполитою та Московським царством;
  • 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Московським царством і Османською імперією;
  • 1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1657-1659 рр. – гетьманування І.Виговського;
  • 1658 р. – Гадяцька угода І. Виговського з Річчю Посполитою;
  • 1659-1663 рр. – гетьманування Ю.Хмельницького;
  • 1660 р. – Слободищенський трактат Ю. Хмельницького з Польщею;
  • 1663 р. – Чорна рада в Ніжині;
  • 1663-1665 рр. – гетьманування П. Тетері на Правобережжі;
  • 1663-1668 рр. – гетьманування І. Брюховецького на Лівобережжі;
  • 1665 р. – Московські статті І.Брюховецького з Росією;
  • 1665-1676 рр. – гетьманування П.Дорошенка на Правобережжі;
  • 1668 р. – оголошення П. Дорошенком себе гетьманом обох берегів Дніпра;
  • 1668-1672 рр. – гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережжі;
  • 1669 р. – Глухівські статті з Москвою Д. Многогрішного;
  • 1669-1674 рр. – гетьманування на Правобережжі ставленика Речі Посполитої М.Ханенка
  • 1669 р. – укладення Корсунської угоди, визнання Гетьманщиною протекторату Османської імперії;
  • 1672 р. – відхід Поділля до Туреччини за Бучацьким миром між Річчю Посполитою й Османською імперією;
  • 1672-1687 рр. – гетьманування І.Самойловича на Лівобережжі;
  • 1672 р. – Конотопські статті І.Самойловича з Москвою;
  • 1677-1685 рр. – гетьманування Ю.Хмельницького на Правобережжі;
  • 1677 р., 1678 р. – Чигиринські походи Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича;
  • 1686 р. – Київська православна митрополія була підпорядкована Московському патріархату;
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • Руїна – період в історії України 60-х – 80-х рр. ХVII ст., який характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України по Дніпру та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московського царства, Речі Посполитої, Оманської імперії);
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • інтервенція – втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи іншої держави, застосовуючи військові сили;
  • Велике князівство Руське – назва козацької України (у складі Київщини, Брацлавщини та Чернігівщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р.
  • Великий згін – насильне переселення мешканців Правобережжя (Подніпров’я) на Лівобережну Україну організоване І.Самойловичем у 1678-1679 рр.
Тема 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1708-1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи;
  • 1709 р. – Полтавська битва;
  • 1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;
  • 1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1687 – Коломацькі статті І. Мазепи з Москвою;
  • 1687-1709 рр. – гетьманування на Лівобережжі І.Мазепи;
  • 1700-1721 рр. – Північна війна між Росією та Швецією за узбережжя Балтійського моря;
  • 1702-1704 рр. – повстання фастівського полковника С.Палія на Правобережжі за відновлення козацтва та проти польського панування
  • 1708-1722 рр. – гетьманування на Лівобережжі І.Скоропадського;
  • 1709 р. – «Решетилівські статті» І. Скоропадського з Росією;
  • 1711 р. – Прутський мирний договір між Росією і Туреччиною;
  • 1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
  • 1722-1727 р. – існування Малоросійської колегії під керівництвом С. Веньямінова;
  • 1727-1734 рр. – гетьманування Данила Апостола на ЛІвобережжі;
  • 1734-1750 рр. – правління в Україні гетьманського уряду;
  • 1738-1745 рр. – рух опришків на Західній Україні (у Карпатських горах) під керівництвом Олекси Довбуша.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • конституція – основний закон держави, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади;
  • Малоросія – офіційна назва Лівобережної України у складі Російської імперії;
  • Малоросійська колегія – центральний орган російської адміністрації в Лівобережній Україні, заснований Петром І у 1722 р.;
  • козацьке бароко – назва архітектурного стилю, що був поширений на українськихземлях у другій половині XVII– у XVIII ст. та виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко;
  • козацькі літописи – історико-літературні твори другої половини XVII – середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам (Самовидця, Граб’янки, Самійла Величка);
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Нова (Підпільненська) Січ – остання Запорозька Січ на Дніпрі (1734-1775 рр.);
  • гайдамацький рух – масовий рух повсталих селян проти польського панування у ХVIIІ ст. на Правобережжі;
  • Паліївщина – козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія в 1702—1704 рр.
  • опришки – учасники національно-визвольної та антифеодальної боротьби на Західній Україні у XVI-ХІХ ст.
Тема 11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства та введення Другої Малоросійської колегії Катериною ІІ;
  • 1768 р. – Коліївщина;
  • 1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;
  • 1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1750-1764 рр. – гетьманування останнього лівобережного гетьмана Кирила Розумовського;
  • 1772 р. – перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та Австрією, за яким до Австрійської імперії відійшла Галичина;
  • 1774 рр. – Кючук-Кайнарджійський мир, що заершив Російсько-турецьку війну;
  • 1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;
  • 1783 р. – приєднання до Криму до Російської імперії;
  • 1785 р. – видання Катериною ІІ «Жалуваної грамоти дворянству»;
  • 1791 р. – Ясський мир, що завершив другу Російсько-турецьку війну;
  • 1793 р. – другий поділ Речі Посполитої, за яким до Російської імперії відійшла Правобережна Україна;
  • 1795 р. – третій поділ Речі Посполитої, за яким до Російської імперії відійшла Західна Волинь. Річ Посполита перестала існувати як окрема держава.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • автономія – право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією;
  • Нова (Підпільненська) Січ – остання Запорозька Січ на Дніпрі (1734-1775 рр.);
  • Задунайська Січ – козацька Січ, заснована на р. Дунай у 1776 р. козаками зруйнованої Нової Січі;
  • Коліївщина – третя, найбільша хвиля гайдамацького руху на Правобережжі у 1768 р. на чолі із гетьманом повсталих М.Залізняком та уманським сотником І.Гонтою
  • паланка – адміністративно-територіальні одиниці (округи) земель Запорозької Січі;
  • зимівник – назва господарства, хутора козаків, де вони перебували, коли не було військових дій (особливо взимку).
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Барська конфедерація – військово-політичне об’єднання польської шляхти, створене 1768 р. і спрямоване на збереження необмежених шляхетських прав і привілеїв, а також католицької церкви;
  • Генеральний опис Малоросії – перепис населення колишньої Гетьманщини, організований П.Румянцевим у 1765-1767 рр.;
  • Жалувана грамота дворянству – видана у 1785 р. російською імператрицею грамота, за якою козацька старшина отримала статус російського дворянства;
  • Слобожанщина – історична область,яка охоплює території сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України та частину Воронезької, Бєлгородської і Курської областей Росії;
  • Чорноморське козацьке військо – створене у 1787 р. на основі частини колишніх запорозьких козаків Нової Січі козацьке прикордонне військо, яке було переселено на Кубань.
Тема 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1798 р. – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» І. Котляревського;
  • грудень 1825 - січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
  • 1830–1831 рр. – Польське повстання;
  • 1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1802 р. – остаточний поділ Наддніпрянської України на 9 губерній;
  • 1806–1812, 1828–1829 рр. – російсько-турецькі війни;
  • 1812 р. – російсько-французька війна;
  • 1813-1835 рр. – партизанська антифеодальна селянська боротьба на Поділлі на чолі з У.Кармелюком;
  • 1821 р. – заснування декабристських організацій: Північне товариство (м.Петербург) та Південне товариство (м.Тульчин);
  • 14 грудня 1825 р. – повстання декабристів у м. Петербурзі;
  • 1829 р. – ліквідація Задунайської Січі;
  • 1832 р. – формування на основі козаків Задунайської Січі Азовського козачого війська;
  • 30-40-ві рр. ХІХ ст. – початок промислового перевороту в Російській імперії;
  • 1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка;
  • 1847-1848 рр. – інвентарна реформа на Правобережжі;
  • 1855 р. – «Київська козаччина».
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • промисловий переворот – перехід від ручної праці до машинної, від мануфактур до фабрик і заводів;
  • нація – історична спільність людей, що складається у процесі формування спільної території, економічних зв’язків, мови, етнічних особливостей культури й характеру (менталітету);
  • національне відродження – пробудження національної самосвідомості народів, які не мали власної державності;
  • національна ідея – ідея (сукупність ідей), яка покликана об’єднати націю задля вирішення нагальних для нації завдань
  • декабристи – представники опозиційного російського дворянства, які боролися за повалення царату (самодержавства), скасування кріпацтва та демократизацію Росії у першій чверті ХІХ ст.;
  • масонство – релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • цензура – система державного нагляду за змістом та розповсюдженням інформації;
  • суспільно-політичний рух – рух, учасники якого пропонують різноманітні ідеї вдосконалення життя суспільства;
  • антифеодальний рух – суспільний рух проти панування феодальних відносин – кріпацтва;
  • абсолютизм (абсолютна монархія) – необмежена влада правителя, яка ґрунтується на сваволі і за
якої досягається високий ступінь державної влади;
  • самодержавство – форма абсолютизму в Російській імперії;
  • опозиція – протидія, опір панівній думці влади;
  • губернія – адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії на чолі з губернатором;
  • генерал-губернаторство – велика адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, до складу якої входило декілька губерній;
  • «Руська правда» П.Пестеля – програмний документ Південного товариства декабристів;
  • «Конституція» М.Муравйова – програмний документ Північного товариства декабристів;
  • «Книга буття українського народу» – програмний документ Кирило-Мефодіївського братства, автором якого був М.Костомаров.
Тема 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
  • 1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
  • 1848 р. – скасування панщини в Галичині.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 70-80-ті рр. ХVІІІ ст. – реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії;
  • 20-30-ті рр. ХІХ ст. – діяльність Перемишльського культурно-освітнього гуртка на чолі з єпископом М. Левицьким;
  • 30-40 рр. ХІХ ст. – початок промислового перевороту на Західноукраїнських землях;
  • 1831 р. – «холерні бунти» в Закарпатті;
  • 1836 р. – видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця» альманаху «Русалка Дністровая»;
  • 1843-1844 рр. – селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці;
  • 1848-1849 рр. – революції у Австрії, Франції, Італії та Німеччині, що увійшли в історію під назвою «весна народів»;
  • травень 1848 р. – у Львові створено першу українську політичну організацію – Головну Руську Раду, яку очолив Г.Яхимович;
  • 1848 р. – видання першої україномовної газети «Зоря Галицька.
  • жовтень 1848 р. – Собор руських учених у Львові.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Королівство Галичини та Лодомерії – коронний край Австрійської імперії, до складу якого входили українські землі Східної Галичини та Північної Буковини;
  • революція – стрімкі радикальні зміни політичного, економічного та соціального життя суспільства здебільшого насильницьким методом народного повстання;
  • Весна народів – революції 1848-1849 р. у деяких європейських країнах;
  • «Зоря Галицька» – перша газета українською народною мовою (1848-1857 рр.), друкований орган Головної Руської Ради;
  • Екстенсивне землеробство – система господарювання, завдяки якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ;
  • Інтенсивне землеробство – система господарювання, завдяки якій збільшення продукції досягається засобом удосконалення праці та техніки.
Тема 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1805 р. – відкриття першого в Наддніпрянській Україні Харківського університету з ініціативи В.Каразіна;
  • 1834 р. – відкриття Київського університету імені князя Володимира.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1784 р. – заснування Львівського університету, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою навчання;
  • 1798 р. – відкриття першого професійного театру із професійною трупою в м. Харкові;
  • 1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.
  • 1840 p. – перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка;
  • 1848 р. – відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • романтизм – ідейний рух у літературі та мистецтві кінця ХVIII-ХІХ ст., характерними ознаками якого є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, загострення уваги до психологічних проблем особистості, її почуттів тощо.
  • класицизм – мистецький та архітектурний стиль, в основу якого покладені традиції античності як норма та зразок; досконалості;
  • «Історія Русів» – історичний твір української національно-політичної думки кінця ХVIII – початку ХІХ ст. (автор невідомий), у якому представлений історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р.
Тема 15. НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1863 р. – Валуєвський циркуляр;
  • 1876 р. – Емський указ.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1853-1856 рр. – Кримська війна між Росією та Туреччиною, на боці якої виступила Англія і Франція;
  • 1859 р. – заснування першої української громади в м. Санкт-Петербурзі (В. Білозерський, М. Костомаров і Т. Шевченко);
  • 19 лютого 1861 рр. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;
  • 1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.
  • 1864 р. – земська реформа, судова реформа та освітня реформи в Російській імперії;
  • 1865 р. – завершення будівництва першої залізниці Одеса–Балта;
  • 1870 р. – реформа міського самоврядування в Російській імперії;
  • 1873 р. – заснування Київською «Старою» громадою Історичного товариства Нестора-літописця;
  • 1873 р. – заснування Київською «Старою» громадою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г.Галаганом;
  • 1874 р. – запровадження загальної військової повинності в Російській імперії;
  • 1877 р. – «Чигиринська змова».
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • земства – органи місцевого самоврядування в повітах та губерніях Російської імперії, що були створені земською реформою 1864 р., і які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм тощо;
  • громадівський рух – культурно-просвітницька діяльність громад у Наддніпрянській Україні в 60-70-х рр. ХІХ ст.;
  • Братство тарасівців – українська таємна студентська організація 1891-1893 рр. на чолі з І.Липою, метою яких була боротьба здобуття державної незалежності України.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Громади – напівлегальні непартійні об’єднання української інтелігенції другої половини ХІХ ст.;
  • «Основа» – перший український щомісячний журнал, який видавався у м.Санкт-Петербург громадою у 1861-1862 рр.;
  • реформи – перетворення в державі, здійснюване владою законними засобами;
  • колоніальний характер економіки – використання однією країною економічного потенціалу іншої задля власних потреб;
  • хлопомани – частина українських і польських (з українським корінням) студентів Київського університету на чолі з В. Антоновичем, які займалися дослідженням української культури;
  • народники – представники російського суспільно-політичного руху другої половини ХІХ ст., метою якого було розбудова соціалістичного суспільства на основі селянських общин.
Тема 16. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;
  • 1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка);
  • 1890 р. – створення РУРП.
  • 1899 р. – створення УНДП.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1867 р. – утворення дуалістичної Австро-Угорської імперії;
  • 1869 р. – заснування української культурно-освітньої організації Буковини «Руська бесіда»;
  • 1870 р. – москвофіли Галичини заснували громадсько-політичну організацію Руська Рада;
  • 1885 р. – народовці Галичини заснували політичну організацію Народна Рада;
  • 1895 р. – Ю.Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»).
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • трудова міграція – добровільний виїзд з однієї країни до іншої на постійне або тимчасове поживання з метою працевлаштування на певній території;
  • українофільство – термін, поширений з другої половини ХІХ ст., на означення любові до України, українського народу, української культури тощо;
  • москвофіли – представники суспільно-політичного руху Західної України, які орієнтувалися на Російську імперію і ставили собі за мету об’єднати Західноукраїнські землі з Наддніпрянською Україною під владою Росії;
  • партія – юридично оформлене об'єднання людей за політичним світоглядом, для досягнення конкретних цілей та захисту спільних інтересів;
  • нова ера – українсько-австрійсько-польські домовленості 1890 р..
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Український П'ємонт – метафора, часто вживана щодо Галичини. П'ємонт - італійське королівство, навколо якого відбулося об’єднання Італії в середині ХІХ ст.;
  • язичіє – суміш російської, української, польської та церковнослов’янської мов, яку штучно створили москвофіли і подавали як справжню руську мову;
  • радикали – представники молодої української інтелігенції Галичини кінця ХІХ — початку ХХ ст., які вели боротьбу за визволення українського народу від соціального та національного гніту (І. Франко, М. Павлик);
  • народовці – національна українська течія на Західній Україні, що зародилася в 60-х рр. ХІХ ст., представники якої доводили самостійність українського народу, культури, мови;
  • кооператив – добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності;
  • аграрне перенаселення – наявність значного безробіття серед населення, зайнятого у сфері сільського господарства і відсутність можливості забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини;
  • демографічний бум – стрімке збільшення кількості населення.
Тема 17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1865 р. – відкриття Новоросійського університету.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1864 р. – заснування у Львові першого українського професійного театру;
  • 1875 р. – відкриття Чернівецького університету;
  • 1882 р. – заснування в Єлисаветграді М. Кропивницьким першого українського професійного театру Наддніпрянщини (Театр корифеїв);
  • 1886 р. – відкриття в Одесі І. Мечником першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції;
  • 1893 р. – відкриття В. Хвойком перших пам'яток трипільської культури;
  • 1903 р. – заснування М. Лисенком у Києві музично-драматичної школи – першого в Україні музичного навчального закладу;
  • 1905 р. – скасування обмежень української мови внаслідок першої російської революції 1905-1907 рр.;
  • 1907 р. – заснування М. Садовським в Києві першого українського стаціонарного театру, який у 1906 р. почав діяти в Полтаві.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • меценат – особа, яка безкорисливо вкладає кошти в розвиток освіти, науки, культури тощо;
  • професійний театр – театр, у якому гра акторів та діяльність інших театральних діячів є професією, а не просто захопленням, як в аматорському театрі;
  • реалізм – стиль і метод у мистецтві й літературі другої половини ХІХ ст., який прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ без їх ідеалізації;
  • модернізм – напрямок у мистецтві початку ХХ ст., який характеризується еклектикою (змішуванням стилів), відмовою від мистецьких традицій минулого та утвердженням нових нетрадиційних мистецьких форм.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • «Основа» – перший український щомісячний журнал, який видавався у м.Санкт-Петербург громадою у 1861-1862 рр.
Тема 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1900 р. – утворення Революційної української партії РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1900-1903 рр. – економічна криза, зумовлена перевиробництвом, яка охопила найрозвинутіші галузі промисловості Україні, зокрема металургійну і кам’яновугільну;
  • 1905-1907 рр. – перша революція в Російській імперії;
  • 9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» - розстріл царськими військами мирної робітничої демонстрації в Петербурзі;
  • 17 жовтня 1905 р. – видання російським імператором Миколою ІІ Маніфесту про скликання Державної Думи та надання політичних прав та свобод в Російській імперії;
  • 1906-1911 рр. – аграрна реформа в Російській імперії П.Столипіна;
  • 1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);
  • 1910 р. – Столипінський циркуляр циркуляр П.Столипіна, згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва;
  • 1911–1913 рр. – «справа Бейліса» - судова справа в Києві на звинувачення російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р. 13-річного хлопчика;
  • 1913 р. – утворення Холмської губернії.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • монополія – об’єднання підприємств однієї галузі, яке панує на ринку;
  • економічна криза – різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Державна Дума – назва парламенту (законодавчого органу влади) в Російській імперії;
  • політична реакція – репресивна політика державної влади щодо учасників революції, спрямована на силове зміцнення пануючого режиму;
  • синдикат – об’єднання підприємств, які зберігають виробничу самостійність, а для комерційної діяльності створюють спільне підприємство;
  • хутір – вид сільського поселення, господарство з належною до нього землею, поселення поза селом;
  • відруб – ділянка з громадських земель, яку виділяли селянинові в особисту власність, коли він виходив з громади;
  • чорносотенці – дзбірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російський імперії;
  • страйк – організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному (традиційному) перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог;
  • Революційна українська партія (РУП) – перша українська політична партія Наддніпрянщини, яка була заснована в Харкові 1900 р. (Д.Антонович)
  • Українська народна партія (УНП) – політична партія Наддніпрянщини, заснована М.Міхновським у 1902 р., яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України;
  • Українська соціал-демократична спілка («Спілка») – українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була заснована у 1904 р. М.Меленевським;
  • Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) – українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була основана 1905 р. з колишньої РУП (В.Винниченко, С.Петлюра, М.Порш);
  • Товариство українських поступовців (ТУП) – таємна надпартійна українська політична організація * Наддніпрянщини, заснована в Києві 1908 р., метою якої було об’єднання всіх українські сили для боротьби за національне відродження;
  • «Хлібороб» – перша україномовна газета Наддніпрянської України, яка виходила друком у 1905 р. у м. Лубнах;
  • «Громадська думка» – перша щоденна українська газета, яка виходила у Києві 1905-1906 рр.
Тема 19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1894 р. – заснування в Галичині перших спортивно-патріотичних організацій «Сокіл» для виховання молоді;
  • 1900 р. – заснування патріотичної пожежної молодіжної організації «Січ»;
  • 1900 р. – обрання А. Шептицького митрополитом Української греко-католицької церкви (УГКЦ);
  • 1902 р. – селянський страйк в Галичині;
  • 1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків;
  • 1911 р. – створення молодіжної організації «Пласт».
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Сокіл, Січ, Пласт – молодіжні патріотичні спортивні організації Західної України початку ХХ ст.;
  • Народне віче – народні збори, які скликалися для вирішення важливих для суспільства і держави питань.
Тема 20. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, створення Союзу визволення України, формування легіону Українських січових стрільців;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1 серпня 1914 р. - 11 листопада 1918 р. – Перша світова війна;
  • серпень-вересень 1914 р. – Галицька битва. Взяття Львова;
  • квітень-травень 1915 р. – битва на горі Маківка, бойове хрещення УСС;
  • травень 1915 р. – Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами;
  • травень-червень 1916 р. – Брусиловський прорив - наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова.
  • серпень 1916 р. – битва на горі Лисоня, поразка і значні втрати УСС.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • Світова війна – глобальне військове протистояння держав, яке охоплює значну частину країн світу;
  • Союз визволення України – українська політична організація Галичини на чолі з Д.Донцовим, яка підтримала Австро-Угорщину під час Першої світової війни, брала участь у формуванні українізованих військових частин сірожупанників та синьожупанників у межах австро-угорської армії;
  • Головна українська рада – українська політична організація Галичини на чолі з К.Левицьким, яка підтримала Австро-Угорщину під час Першої світової війни, брала участь у формуванні Українських січових стрільців (УСС).
  • Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасова адміністративно-територіальна одиниця з центром у м. Чернівці, створена урядом Російської імперії наприкінці 1914 р. на завойованих російською армією землях Галичини та Буковини, яку очолив Г.Бобринський.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Антанта – військово-політичний союз, створений 1904-1907 рр., основними членами якого були Росія, Великобританія та Франція;
  • Троїстий союз – військово-політичний союз, створений 1882 р., членами якого були Німеччина, Австро-Угорщина та Італія; пізніше трансформувався у блок центральних держав і протистояв країнам Антанти;
  • Блок Центральних держав (Четверний союз) – військово-політичний союз часів Першої світової війни, який остаточно сформувався у 1915 р. у складі Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини;
  • Легіон Українських січових стрільців (УСС) – українські бойові частини у межах австро-угорської армії часів Першої світової війни, чисельністю 2,5 тис. осіб.
Тема 21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;
  • квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;
  • червень 1917 р. – ухвалення І Універсалу УЦР;
  • липень 1917 р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР;
  • листопад 1917 р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР;
  • січень 1918 р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР, проголошення незалежності УНР.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 8 березня (23 лютого) 1917 р. – початок лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії;
  • 15 (2) березня 1917 – зречення Миколи ІІ від престолу та утворення Тимчасового уряду;
  • 15-22 (2-9) березня 1917 р. – виникнення рад робітничих і селянських депутатів;
  • 28 (15) червня 1917 р. – створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком на підставі І Універсалу;
  • 17 (4) серпня 1917 р. – Тимчасовий уряд Росії затвердив «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату Тимчасового уряду України»;
  • 7-12 вересня (25-30 серпня) 1917 р. – заколот генерала Корнілова – спроба російського царського генерала Л.Корнілова скинути владу Тимчасового уряду в Росії й встановити військову диктатуру;
  • 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. – збройне повстання більшовиків у Петербурзі призвело до повалення влади Тимчасового уряду в Росії та переходу її до більшовиків;
  • 17 (4) грудня 1917 р. – більшовики видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» («Ультиматум»);
  • 24-25 (11-12) грудня 1917 р. – І-й Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові з ініціативи більшовиків, який оголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів; утворення радянського уряду – Народного секретаріату на чолі з Артемом (Ф.Сергєєвим);
  • грудень 1917 р. - січень 1918 р. – початок загального наступу більшовицьких сил під командування В.Антонова-Овсієнка проти УЦР;
  • 29 (16) січня 1918 р. – бій під Крутами;
  • 8 лютого (26 січня) 1918 р. – більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ - перше встановлення радянської влади більшовиків в Україні.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • автономізація – 1) у часи революції 1917 р. політична боротьба народів колишньої Російської імперії за отримання автономії у межах нової демократичної Російської федерації; 2) план перетворення незалежних радянських республік, які утворились у 1918-1920 рр. внаслідок громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії, в автономні складові Російської Федерації;
  • самостійники – солдати українського полку ім. П.Полуботка, які 4-5 липня 1917 р. у Києві підняли збройне повстання проти ІІ Універсалу УЦР, у якому йшла мова про відмову від уже проголошеної автономії України, та вимагали від УЦР негайно проголосити самостійність України;
  • Універсали УЦР – державно-політичні акти, які видавала УЦР, звертаючись до народу України;
  • Генеральний секретаріат – з 28 (15) червня 1917 р. до 22 (9) січня 1918 р. вищий виконавчий орган державної влади в Україні (уряд), складався з 8 секретарств, очолював В. Винниченко;
  • Народний секретаріат – перший радянський уряд в Україні на чолі з Артемом, сформований у грудні 1917 р. у Харкові;
  • українізація армії – після Лютневої революції 1917 р. процес утворення у межах російської армії українських військових комітетів;
  • регіональні республіки – штучно створенні більшовицькими лідерами республіки в Україні у період з січня по березень 1918 р. (Донецько-Криворізька, Таврійська, Одеська, Донська), в основі формування яких лежить не національно-державний, а економічний принцип державного будівництва.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • автономія – самоуправління певної території держави, що наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення у межах, установлених центральною владою;
  • більшовики – представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) РСДРП(б), які закликали до революційного перевороту й швидкого будівництва в Росії соціалізму;
  • двовладдя – переплетіння двох гілок влади в Росії після Лютневої революції 1917 р.: Тимчасового уряду і рад робітничих, солдатських і селянських депутатів;
  • Українська Народна Республіка (УНР) – назва української держави, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР 20(7) листопада 1917 р. у складі Росії;
  • федерація – союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації, що мають часткову самостійність;
  • Вільне козацтво – національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані.
Тема 22. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1918 – 1920 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
  • 29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
  • 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;
  • листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;
  • 22 січня 1919 р. – Акт злуки ЗУНР і УНР у єдину соборну Українську Народну Республіку;
  • грудень 1919 – травень 1920 р. – Перший «Зимовий похід» Армії УНР по тилах Добровольчої армії А. Денікіна та Червоної армії; 
  • квітень 1920 р. – Варшавська угода угода між Директорією УНР (С. Петлюрою) та Польщею;
  • березень 1921 р. – Ризький мир укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР та УСРР;
  • листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР на чолі з Ю. Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти повстання проти більшовиків - остання невдала спроба військ УНР відновити владу в Україні.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 29 квітня 1918 р. – прийняття Конституції УНР та обрання президентом УНР М. Грушевського;
  • літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського, які очолив Н. Махно;
  • 18 жовтня 1918 р. – у Львові була створена Українська Національна Рада на чолі з Є. Петрушевичем;
  • 1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові;
  • 9 листопада 1918 р. – створення першого західноукраїнського уряду – Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким;
  • 14 листопада 1918 р. – проголошення грамоти П. Скоропадського, у якій йшлося про відмову від самостійної Української держави на користь майбутньої Всеросійської федерації народів;
  • 15 листопада 1918 р. – початок повстання Директорії УНР проти гетьманату П. Скоропадського;
  • 27 листопада 1918 р. – заснування Української академії наук на чолі з В. Вернадським;
  • 14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії УНР. П. Скоропадський зрікається влади і виїжджає до Німеччини;
  • кінець 1918 р. – війська Антанти починають окупацію Півдня України;
  • 6 січня 1919 р. – утворення Українська Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР);
  • 16 січня 1919 р. – оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії;
  • 30 серпня 1919 р. – «Київська катастрофа»
  • 5 лютого 1919 р. – радянські війська ввійшли до Києва, Директорія УНР переїхала до Вінниці;
  • 10 березня 1919 р. – ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв Конституцію УСРР, у якій проголошувалося розбудова соціалізму в Україні;
  • весна 1919 р. – з півдня України розпочали наступ війська Добровольчої армії А. Денікіна, які захопили до кінця червня Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв;
  • 31 серпня 1919 р. – до Києва вступили війська А.Денікіна;
  • 10 вересня 1919 р. – перехід Північної Буковини до складу Румунії, Закарпаття до складу Чехословаччини за Сен-Жерменським договором;
  • 16 грудня 1919 р. – Київ зайняли більшовики;
  • 14 березня 1920 р. – рішення Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі;
  • листопад 1920 р. – Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П. Врангеля;
  • кінець 1920 р. – Червона армія остаточно розгромила махновський рух в Україні;
  • 1920-1921 рр. – радянсько-польська війна;
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • Директорія – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П.Скоропадського. Після перемоги повстання – вищий орган державної влади УНР;
  • Українська Галицька армія – армія ЗУНР;
  • УСРР – українська радянська держава, проголошена 6 січня 1919 р.;
  • воєнний комунізм – соціально-економічна політика більшовиків у 1919-1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі заходи з метою переходу до комунізму (включав продрозкладку, націоналізацію підприємств, заборону вільної торгівлі тощо).
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • федерація – союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації, що мають часткову самостійність;
  • Гетьманат – режим правління в Україні гетьмана П.Скоропадського у 1918 р.;
  • Українська держава – назва української держави за часів гетьманату П. Скоропадського 1918 р.;
  • Державний Секретаріат – перший український уряд ЗУНР, який очолив К. Левицький;
  • білий рух (білі, білогвардійці) – військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії 1917 – 1923 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі принципів монархізму;
  • анархізм – ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в основі якої заперечення державного управління суспільством;
  • махновський рух (махновщина) – селянський рух 1918-1921 рр. в Україні (переважно на Катеринославщині), очолюваний Нестором Махно, який сповідував анархічні ідеї;
  • отаманщина – засилля різноманітних напівбандитських збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади;
  • червоний рух (червоні) – більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму);
  • червоний терор – масовий терор, здійснюваний більшовиками проти широких соціальних груп, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності;
  • націоналізація – вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі та підприємств;
  • продрозкладка – під час політики «воєнного комунізму» насильне вилучення у селян «надлишків» продовольства;
  • червона армія – радянські військові сили більшовиків;
  • лінія Керзона – умовна демаркаційна лінія (східний кордон Польщі, запропонована міністром закордонних справ Великобританії Дж. Керзоном як можливий кордон перемир'я у війні між більшовицькою Росією і Польською республікою під час польсько-радянської війни.
Тема 23. УКРАЇНСЬКА CРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1928 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1921-1923 рр. – голод в Україні;
  • 1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;
  • 1923 р. – початок політики «українізації»;
  • 1925 р. – завершення відбудови промисловості, проголошення курсу на індустріалізацію.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1921 р. – рішення Х з’їзду Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу);
  • 1921 р. – утворення Української автокефальної (самостійної) православної церкви (УАПЦ), першим митрополитом якої став В. Липківський;
  • 1924 р. – ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР;
  • 1925 р. – ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР.
  • 1925 р. – утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки у складі УСРР.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • індустріалізація – система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни; 
  • українізація – політика надання можливості в УСРР розвитку української культури під контролем радянської влади; була складовою частиною загальносоюзної кампанії коренізації;
  • автокефальна церква – православна церква, яка має повну самостійність щодо організаційних та культових питань.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика радянської влади 1921-1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки;
  • Продподаток – натуральний податок з селянських господарств, запроваджений радянською владою у 1921 р. замість продрозкладки;
  • Кооператив – добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності;
  • Коренізація – надання народам СРСР можливості розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити вплив комуністичної партії в національних районах;
  • ГОЕЛРО –Державна комісія з електрифікації Росії, перший державний план відбудови економіки Росії після руйнувань громадянської війни 1918-1921 рр. на основі електрифікації;
  • ВАПЛІТЕ – Вільна Академія Пролетарської Літератури, літературне об'єднання, яке виникло у Харкові 1926 р. на чолі з М. Хвильовим;
  • безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку;
  • трест – централізована форма монополії; об’єднання підприємств, які повністю втрачають свою самостійність.
Тема 24. УКРАЇНА В 1929 – 1938 РР.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1928–1938 рр. – період радянської модернізації в Україні;
  • 1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;
  • 1929 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ);
  • 1929 р. – рік «великого перелому», початок суцільної колективізації;
  • 1932-1933 рр. – Голодомор - геноцид українського народу;
  • 1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1927-1928 рр. – хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала приводом для відходу від НЕПу;
  • 1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка;
  • 1928 р. – створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні;
  • 1929 р. – Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР;
  • 1932 р. – "Закон про 5 колосків";
  • 1933-1938 рр. – роки другої радянської «п'ятирічки».
  • 1933 р. – самогубства українського письменника М. Хвильового та народного комісара освіти УСРР М. Скрипника;
  • 1934 р. – арешт та розстріл українських кобзарів і лірників;
  • 1936 р. – прийнята нова Конституція СРСР;
  • 1937 р. – ухвалення Конституції УРСР, у якій законодавчо було закріплено перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства;
  • 1937 р. – Українська республіка змінила свою назву з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
  • 1937–1938 рр. – «Великий терор».
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • форсована індустріалізація – шалено швидкі темпи індустріалізації;
  • стаханівський рух масовий робітничий рух у СРСР за підвищення продуктивності праці та досягнення високих виробничих показників. Назва походить від О.Стаханова, який, застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля;
  • колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства;
  • розкуркулення – експропріація індивідуальних селянських господарств - складова частина політика суцільної колективізації СРСР у 30-ті рр. ХХ ст.;
  • закон про п'ять колосків – постанова 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п'ять колосків», згідно з якою законом за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менш ніж на 10 років;
  • голодомор – термін, що вживається для позначення масового, штучно організованого сталінським режимом на території УСРР голоду 1932-1933 рр., внаслідок якого померли мільйони людей. Визначення Голодомор вживається також для голоду 1921-1923 рр. та 1946-1947 рр.;
  • «Розстріляне відродження» – літературно-мистецька генерація України 1920-1930-х років, репресована сталінським режимом.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • радянська модернізація – заходи радянського керівництва, які передбачали форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію;
  • експропріація – примусове позбавлення приватної власності без будь-якого відшкодування;
  • карткова система – система розподілу продуктів, товарів та послуг за картками, що індивідуально видаються державою населенню;
  • командно-адміністративна (планова) економіка – економічна система, у якій центральний уряд ухвалює всі рішення стосовно виробництва та споживання товарів та послуг;
  • соціалістичні змагання (соцзмагання) – різноманітні заходи підвищення продуктивності праці засновані не на матеріальній зацікавленості, а на моральній свідомості;
  • чорна дошка – елемент терору радянської влади, статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932–1933 роки;
  • тоталітарний режим – політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя суспільства засобами терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи політичної партії
  • репресії – захід державного примусу, покарання;
  • терор – політика придушення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами;
  • п’ятирічка – централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на 5 років;
  • ГУЛАГ (Главное управление лагерей) – підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР 1934-1956 рр., який керував системою виробничо-трудових (концентраційних) таборів;
  • машино-тракторна станція» (МТС) – в СРСР державне підприємство, що забезпечувало колгоспи сільськогосподарською технікою (здійснювали обслуговування і ремонт тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки й давали її в оренду колгоспам);
  • соціалістичний реалізм (соцреалізм) – єдиний офіційно дозволений в СРСР «творчий метод» літератури і мистецтва.
Тема 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ (1921–1939 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1929 р. – утворення Організації українських націоналістів (ОУН);
  • 1930 р. – проведення польською владою політики «пацифікації»;
  • 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;
  • 1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі;
  • 1923–1938 рр. – діяльність Комуністичної партії Західної України (КПЗУ);
  • 1924 р. – Татарбунарське повстання;
  • 1925 р. – утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО);
  • 1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини;
  • 1938 р. – Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. У результаті Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава, а Закарпаття перейшло під владу Угорщини;
  • кінець березня 1939 р. – остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • осадництво – польська політика колонізації західноукраїнських земель осадниками у 20-30-ті рр. ХХ ст.;
  • пацифікація – «умиротворення українського народу» - офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р. як реакція на дії ОУН;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • «східні креси» – польська назва територій сьогоденної Західної України, Білорусі і Литви, що колись входили до складу Польщі; «східна окраїна»;
  • асиміляція – добровільний або вимушений процес розчинення (втрати) мови, традицій раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу;
  • інтегральний націоналізм – націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні та демократичні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів, автором якої був Д. Донцов;
  • Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – наймасовіша українська політична організація Галичини, заснована 1925 р. у Львові;
  • русофільство мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819-1930-х рр., яка обстоювала національно-культурну, а пізніше - державно-політичну єдність з російським народом і Росією.
  • русинство – термін на позначення виокремлення частини населення Закарпаття, що вважає себе русинами - окремим від українців народом.
  • Таємний український університет – український нелегальний вищий навчальний заклад, який діяв у Львові протягом 1921-1925 рр.;
Тема 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН (1939–1945 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа);
  • 1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;
  • 17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію західної України;
  • листопад 1939 р. – Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР;
  • 2 серпня 1940 р. – Південну та Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;
  • 22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни;
  • 30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;
  • 1942 р. – створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т.Строкачем
  • 14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА) на чолі з Р.Шухевичем;;
  • грудень 1942 р. – початок звільнення України;
  • 6 листопада 1943 р. – визволення Києва;
  • січень - лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
  • вересень – жовтень 1944 рр. – Карпатсько-Ужгородська наступальна операція;
  • 28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України;
  • 9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР
  • 23-29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Ровно–Дубно–Броди–Луцьк;
  • 11 липня - 22 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція;
  • 5 серпня - 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси;
  • 30 жовтня 1941 р. - 4 липня 1942 р. – героїчна оборона Севастополя;
  • 22 липня 1942 р. – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області;
  • 19 листопада 1942 - 2 лютого 1943 р. – Сталінградська битва, яка поклала початок корінному перелому у Великій Вітчизняній війні на користь СРСР
  • 5 липня - 23 серпня 1943 р. – Курська битва, у ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас
  • вересень - листопад 1943 р. – героїчна битва за Дніпро (форсування Дніпра, Київська наступальна операція)
  • квітень-травень 1944 р. – Кримська наступальна операція
  • липень 1944 р. – Львівсько-Сандомирська наступальна операція
  • серпень 1944 р. – Яссько-Кишинівська наступальна операція радянських військ
  • 2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни капітуляцією Японії
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • план «Ост – таємний план нацистської Німеччини з проведення освоєння й німецької колонізації земель Східної Європи;
  • новий порядок – жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення;
  • Голокост – загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр.
  • колабораціонізм – співпраця з окупаційною владою;
  • рух Опору – антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти окупантів;
  • радянізація – система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях;
  • депортація – примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Друга світова війна – найбільший військовий конфлікт в історії людства, що тривав з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р.;
  • Велика Вітчизняна війна – війна між СРСР та Німеччиною з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р.;
  • план «Барбаросса» – кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін;
  • бліцкріг – тактика нацистської Німеччини ведення швидкоплинної війни;
  • антисемітизм – форма національної та релігійної нетерпимості, яка проявляється у ворожому ставленні до євреїв;
  • Бабин Яр – урочище на північно-західній околиці Києва, місце масових розстрілів німецької окупаційної владою мирного населення (переважно євреїв);
  • Українська повстанська армія (УПА) – українське військово-політичне формування, що діяло в Україні у 40-х-50-х роках і у ході війни вело боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ. Очолив УПА Роман Шухевич;
  • Волинська різня – обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені УПА та польською Армією Крайовою у 1943 р. під час Великої Вітчизняної війни на Волині;
  • дистрикт «Галичина» – адміністративна одиниця у складі генерал-губернаторства Польща, у період Німецької окупації;
  • рейхскомісаріат Україна – адміністративна одиниця нацистської окупаційної влади, яка охоплювала значну частину українських та білоруських земель;
  • Трансністрія – адміністративна одиниця на Південно-Західній Україні, яка під час окупації перебувала під владою Румунії;
  • мобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан;
  • остарбайтери («східні робітники») – німецький термін для означення осіб, вивезених гітлерівцями в роки Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини із східних окупованихтериторій;
  • репатріація – повернення на батьківщину колишніх полонених, біженців, вимушених переселенців
  • Нюрнберзький процес – міжнародний судовий процес на колишніми керівниками нацистської Німеччини, який проходив у м. Нюрнберг з листопада 1945 р. по жовтень 1946 р.;
  • похідні групи – були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни
  • Поліська Січ – українські партизанські збройні формування, створені Тарасом Бульбою-Боровцем улітку 1941 р., що вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ;
  • Східний вал – оборонні споруби на берегах Дніпра;
  • випалена земля – метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником.
Тема 27. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1946 – НА ПОЧАТКУ 1950-Х РР.
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею ООН;
  • березень 1946 р. – «саморозпуск» УГКЦ на Львівському соборі;
  • 1946–1947 рр. – голод в Україні;
  • квітень-липень 1947 р. – операція «Вісла»;
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1944 р. – створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським;
  • 1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР;
  • 29 червня 1945 р. – договір між ЧСР (Чехословацькою республікою) і СРСР, який юридично закріпив включення Закарпаття до складу УРСР;
  • 16 серпня 1945 р. – укладення договору про радянсько-польський кордон, який встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах на 17-30 км;
  • 1946 р. – затвердження Верховною Радою СРСР п'ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр.;
  • 10 лютого 1947 р. – підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина (закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.);
  • 1949 р. – ліквідація греко-католицької церкви в Закарпатті.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • операція «Вісла» – етнічна чистка, здійснена у 1947 році під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини, яка полягала у примусовій депортації українців з етнічних територій (Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини) на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР;
  • ждановщина – ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, у ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури. Назва походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А. Жданова;
  • лисенківщина – політична кампанія з переслідування групи генетиків і тимчасової заборони генетики, назва якої походить від прізвища радянського академіка Т. Лисенка;
  • космополітизм – теорія і практика, в основу яких покладено тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над цінностями окремої нації.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • п’ятирічка відбудови – четверта п'ятирічка (1946-1950 рр.), головним завданням якої була відбудова зруйнованого війною народного господарства;
  • план Маршалла – програма економічної допомоги країнам Європи після Другої світової війни, висунута держсекретарем США Дж.Маршаллом;
  • Організація Об'єднаних Націй (ООН) – міжнародна організація, створена у 1945 р. з метою підтримки миру та безпеки у світі;
  • Велика блокада – широкомаштабна акція радянської армії у 1945-1946 рр. проти УПА на Західній Україні, спрямована на повну ліквідацію самостійницького руху;
  • Закерзоння – науково-публіцистична назва українських етнічних територій, розташованих на захід від так званої лінії Керзона, які входили до складу Польщі.
Тема 28. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (1953 – 1964 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;
  • 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС;
  • 1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 5 березня 1953 р. – смерть Й. Сталіна;
  • 30 червня 1956 р. – постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків»;
  • 1957 р. – запуск у СРСР першого штучного супутника Землі, початок «космічної ери»;;
  • 1960 р. – відкриття Київського метрополітену;
  • 1961 р. – політ у космос першої у світі людини Ю. Гагаріна
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • лібералізація – пом'якшення політичного режиму, вільнодумство;
  • політична реабілітація – виправдання, поновлення доброго імені чи репутації несправедливо обвинуваченої, обмовленої або засудженої особи;
  • відлига – назва періоду перебування М.Хрущова при владі в СРСР (1954-1964 рр.), що характеризувався політикою десталінізації, політичною реабілітацією і непослідовністю реформ;
  • раднаргоспи – територіальні органи управління, створені у 1957 р. замість галузевих міністерств;
  • шістдесятники – нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі»;
  • дисидентство – опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізації, який розпочався у СРСР після смерті Й.Сталіна;
  • кукурудзяна – кампанія надпрограма М.Хрущова - спроба вирішити проблему з кормами худоби, збільшивши обсяги виробництва кукурудзи, але зменшивши посіви пшениці та інших цінних культур в Україні;
  • надпрограма у тваринництві – надпрограма М.Хрущова, метою якої було за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м'яса, молока та масла на душу населення;
  • цілинна епопея – надпрограма М.Хрущова з освоєння цілинних земель, у якій взяло участь 80 тис. українських юнаків та дівчат;
  • науково-технічна революція (НТР) – процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки;
  • Українська робітнича селянська спілка (УРСС) – українська підпільна організація, заснована на Львівщині у 1959 р. Л.Лук’яненком, яка ставила за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави;
  • хрущовки – як правило п'ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфту і сміттєпроводу, що масово споруджувалися в СРСР під час правління Микити Сергійовича Хрущова за що і отримали в народі його ім'я.
Тема 29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965–1985 РР.)
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів;
  • 1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР - головою ЦК КПУ стає В. Щербицький;
  • 1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1965 р. – перша хвиля арештів дисидентів в УРСР;
  • 1965 р. – маніфестація проти радянських репресій (брали участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл) у Київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків»;
  • 1965 р. – І. Дзюба видає книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;
  • 1966-1970 pp. – восьма «золота» п'ятирічка СРСР, яку назвали найкращою на останні 30 років;
  • 1968 р. – 139 українських діячів науки, літератури та мистецтва звернулися з листом до керівників СРСР Л.Брежнєва, О.Косигіна та М.Підгорного, у якому висловлювали рішучий протест проти арештів в Україні та утисків української культури;
  • 1970-1972 рр. – видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого нелегального журналу «Український вісник»;
  • 1972 р. – запровадження обов’язкової середньої освіти в СРСР
  • 1975 р. – нарада з безпеки та співробітництва в Європі, на якій керівники Радянського Союзу поряд з іншими європейськими державами підписали Гельсінський акт;
  • 1977 р. – прийняття нової Конституції СРСР;
  • 1978 р. – прийняття нової Конституції УРСР.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • застій – період правління Л.Брежнєва (1964-1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу;
  • номенклатура – панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства;
  • дефіцит – перевищення попиту над пропозицією товарів та послуг (відсутність певних товарів та послуг на ринку);
  • урбанізація – прискорений розвиток міст та збільшення міського населення;
  • русифікація – сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою російської мови і культури таз метою подальшої асиміляції осіб неросійської національності;
  • самвидав – у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом;
  • правозахисник – кожен, хто сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки та виступає на захист прав людини.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • розвинений соціалізм – пропагандиське кліше радянської влади, що означало вищий тип людської цивілізації, досягнутий лише в СРСР, "перехідний етап до комунізму";
  • госпрозрахунок (господарський розрахунок) – система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників;
  • консерватизм – прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень;
  • неосталінізм – часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи у часи правління у СРСР Л. Брежнєва
  • стагнація – застій в економічному розвитку;
  • поетичне кіно – український кінематограф 1960-1970-х рр., представлений С. Параджановим, І. Миколайчуком, Ю. Іллєнком тощо;
  • «Лихо з розуму» – складений у 1967 р. В. Чорноволом документальний збірник арештів радянською владою української інтелігенції 1965-1966 рр., за який автор був ув'язнений на три роки.
Тема 30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • квітень 1985 р. – початок «перебудови»;
  • 26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС;
  • вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову;
  • березень 1990 р. – перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР;
  • 16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України;
  • 24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;
  • 1 грудня 1991 р. – всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1989 р. – Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР», за яким українська мова проголошувалася державною в УРСР;
  • 1990 р. – прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу до регульованої ринкової економіки;
  • 1990 р. – відродження Української греко-католицької церкви та Української автокефальної православної церкви;
  • 1990 р. – вилучення статті про керівну роль КПРС із Конституції СРСР та УРСР;
  • 17 березня 1991 р. – референдум в Україні щодо збереження СРСР;
  • 5 липня 1991 р. – прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента;
  • 19 серпня 1991 р. – серпневий заколот (путч) у Москві щодо відновлення старих порядків у СРСР.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • перебудова – курс, проголошений М.Горбачовим після приходу 1985 р. до влади у СРСР, який передбачав реформування економіки (від командно-адміністративної до ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з Заходом, відмову від силових методів розв’язання міжнародних проблем тощо;
  • гласність – політика радянського керівництва часів перебудови, яка передбачала максимальну відвертість та правду в діяльності державних і громадських організацій, а також дієву і активну форму участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем країни;
  • плюралізм – свобода діяльності різноманітних політичних партій та громадських організацій;
  • багатопартійність – політична система, при якій у державі може існувати безліч політичних партій;
  • суверенітет – верховенство та незалежність влади у внутрішніх та зовнішніх питаннях;
  • інфляція – зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків;
  • ринкові відносини – економічні відносини, які засновані на засадах вільного підприємництва, різних форм власності, законах попиту та пропозиції, мінімального втручання держави тощо.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • декларація – офіційний документ, де проголошуються основні принципи політики держави чи програмні положення партій та організацій;
  • Українська Гельсінська Спілка (УГС) – українська громадсько-політична організація, заснована у Львові 1988 р. на чолі з Л.Лук’яненком;
  • Українська республіканська партія (УРП) – перша українська некомуністична політична партія, утворена у 1990 р. на базі Української Гельсінської Спілки на чолі з Л.Лук’яненком;
  • референдум – народне волевиявлення; прийняття того чи іншого політичного рішення безпосередньо народом, голосуванням.
Тема 31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ДАТИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;
  • липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;
  • 1995 р. – Україна стає членом Ради Європи;
  • 28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;
  • жовтень-грудень 2004 р. – «Помаранчева революція«, обрання Президентом України В.Ющенка;
  • 2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (COT).
  • листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «революція Гідності», повалення режиму В.Януковича;
  • 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).
  • червень 2014 – обрання Президентом України П. Порошенка.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ДАТИ:
  • 1991 р. – прийняття Верховної Радою України Закону "Про громадянство України";
  • 1992 р. – введення в обіг власної грошової одиниці – купонів багаторазового використання;
  • 1992 р. – утворення Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП);
  • 1993–1994 р. – період гіперінфляції в Україні;
  • 1994 р. – Тристороння заява президентів Росії, України та США. Україна підтверджує, що приєднується до Договору про непоширення ядерної зброї;
  • 1996 р. – введення в обіг української національної валюти - гривні;
  • 1997 р. – перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив космічний політ на американському космічному човні «Колумбія»;
  • 1999 р. – на чергових виборах Президента України Л.Кучма був переобраний на посаду Президента України на другий строк;
  • 2000 р. – початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе;
  • 8 грудня 2004 р. – внесення змін до Конституції України;
  • 2005 р. – Україна отримала статус країни з ринковою економікою;
  • 2006 р. – прийняття Верховною Радою Закону "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні";
  • січень 2010 р. – обрання Президентом України В.Януковича.
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ, ОБОВ'ЯЗКОВІ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:
  • «Революція на граніті» – протесна кампанія, спрямована на недопущення підписання нового Союзного договору, організована українською молоддю, переважно студентами, з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні;
  • «Помаранчева революція» – різноманітні акти громадської непокори в Україні, організовані прихильниками В.Ющенка у листопаді 2004 р. як реакція на масові фальсифікації виборів. Закінчилася перемогою В.Ющенка, який став Президентом України.
  • «Євромайдан» – протестні акції в Україні, проти корупції, свавілля правоохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України, які були організаовані 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада 2013 р.
  • Небесна сотня – прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 - лютому 2014 року;
  • «Революція Гідності» – див. «Євромайдан»;
  • сепаратизм – прагнення до відокремлення, відособлення;
  • антитерористична операція – комплекс заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичних дій.
  • АТО 2014 р. в Україні – збройний конфлікт на території Донецької і Луганської області України між з одного боку — організованими та керованими з РФ незаконними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік», визнаних терористичними організаціями, за підтримки військових частин РФ та з іншого боку — українськими правоохоронцями із залученням Збройних сил України. Складова частина Російсько-української війни 2014 року;
  • анексія – це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.
  • Анексія Криму та Севастополя Росією – військова агресія Росії, спрямована на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації, що було здійснено протягом березня 2014 року;
  • тимчасово окупована територія – згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Кримського півострова внаслідок російської окупації березня 2014 р. вважається тимчасово окупованою територією.
ДОПОМІЖНІ ІСТОРИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:
  • Президент України – глава держави, обраний усенародним голосуванням;
  • Верховна Рада України – єдиний законодавчий орган влади в Україні, який складається з 450 обраних народних депутатів;
  • Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади в Україні;
  • Пропорційна виборча система – виборча система, за якої депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі (чим більший відсоток голосів отримала партія, тим більший відсоток депутатських місць вона матиме у парламенті);
  • Мажоритарна виборча система – виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах;
  • Мажоритарно-пропорційна виборча система – виборча система, за якою половина депутатів обиралася одномандатними виборчими округами, інша половина – за списками кандидатів у депутати від політичних партій на основі пропорційного представництва;
  • Інавгурація – церемонія вступу на посаду голови держави (президента);
  • Приватизація – зміна державної та інших форм публічної власності на приватну
  • Дефолт – нездатність країни сплачувати за своїми борговими зобов’язаннями;
  • Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці (несплата податків, приховування доходів, доходи від заборонених видів діяльності тощо)
  • Грошова емісія – додатковий випуск в обіг грошових знаків;
  • Девальвація – пониження курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших країн або дорогоцінних металів;
  • Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці, порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків.

2.Хронологічна таблиця з всесвітньої історії

Періоди
Основні події
Кам’яний вік
2,5 млн – 4 тис. рр. до н.е.
Палеоліт
2,5 млн – 12 тис. рр. до н.е.
Нижній
2,5 млн – 100 тис. рр. до н.е.
Праобщина
(первісне стадо)
Епоха первісного егоїзму і система домінування.
Колективне добування продуктів харчування та відсутність рівномірного їх розподілу
Середній
100 – 40 тис. рр. до н.е.
Епоха рівноправ’я (первісний комунізм).
Колективне добування та колективний розподіл продуктів харчування
Верхній
40 – 12 тис. рр. до н.е.
Родова община
Ранньородова
Архаїчне господарство.
Привласнюючий тип господарства
Мезоліт
12 – 6 тис. рр. до н.е.
Високоспеціалізоване та комплексне господарство
Неоліт
6 – 4 тис. рр. до н.е.
Пізньородова
Відтворююче господарство
Бронзовий вік
рубіж 4-3 тис –
2-1 тис. до н.е.
Історія стародавнього Сходу
4 тис. до н.е. – 30 р. до н.е.

Сусідська територіальна община
Другий та третій поділи праці
Виникнення держави
Утворення міст-держав та перших імперій
Патріархальне рабовласництво
Історія Античності
кін. ІІІ тис. до н.е. – 476 р. н е.
Історія Стародавньої Греції
кін. 3 тис. – 4 ст. до н.е.
Виникнення полісів
Початок класичного рабовласництва
Греко-перські війни
Пелопонеська війна
Залізний вік
з початку 1 тис до н.е.
Історія еллінізму
4 ст. – 30 р. до н.е.
Створення імперії Олександра Македонського
Поєднання східних та грецьких традицій

Історія Стародавнього Риму
753 р. до н.е. – 476 р. н.е.
Перетворення Риму з полісу на світову державу
Pax Romana
Криза класичного рабовласництва
Велике переселення народів
Історія Середніх віків
кін 5 – 16 ст.
Раннє Середньовіччя
кін. 5 – сер. 11 ст.
Утворення варварських королівств у Західній Європі
Зародження феодальних відносин
Середньовічні імперії
Високе Середньовіччя
11 – кін.14 ст.
Класичний феодалізм
Система залежності селянства
Сеньйоріальна монархія
Феодальні війни
Хрестові походи
Імперії Чингізхана і Тамерлана на Сході
Пізнє  Середньовіччя
кін.14 – 16 ст.
Криза феодалізму у Західній Європі
Зародження капіталістичних відносин
Станово-представницькі монархії
Становлення абсолютизму
Відродження
Великі географічні відкриття та початок колонізації
Реформація
Історія Нового часу
16 – поч. 20 ст.
Утворення колоніальних імперій у Західній Європі
Мануфактурне виробництво
Становлення національних держав
Тридцятирічна війна
Війна за незалежність США
Буржуазні революції
Наполеонівські війни
Віденський конгрес
Промислова революція у Західній Європі
Латиноамериканські революції
Громадянська війна в США
Об’єднання Німеччини та Італії
Реставрація Мейдзі у Японії
Буржуазні реформи в Росії
Початок боротьби за колоніальний переділ світу

Історія Новітнього часу (Модерна історія)
16 – поч. 20 ст.
Перша світова війна
Революція в Росії та утворення СРСР
Становлення Версальсько-Вашингтонської системи світоустрою
Зародження тоталітарних ідеологій
Велика депресія
Друга світова війна
Становлення Ялтинсько-Потсдамської системи світоустрою
Утворення біполярної системи та початок Холодної війни
Інтеграційні процеси у Західній Європі
Деколонізація країн Азії та Африки
Науково-технічна революція
Економічні реформи в Китаї
Розпад СРСР та завершення Холодної війни
Операція НАТО в Югославії
Терористичний напад на США
Війна в Афганістані та Іраку
Економічна криза
«Арабська весна»

3.Правила роботи з контурною картою


Важливим джерелом інформації є історична карта, яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Саме історична карта допомагає розкрити взаємозв’язки історичного процесу. На ній, окрім кордонів держав та населених пунктів, позначено найважливіші події (війни, революції, територіальні зміни), що відбувалися на різних етапах історичного розвитку. 
Етапи роботи:
1. Прочитай назву карти.
2. Прочитай відповідний параграф підручника.
2. Прочитай завдання до контурної карти.
3. Ознайомтесь з легендою – табличкою в нижній частині карти, що містить розшифровку умовних позначок.
4. Знайдіть на карті саме ті умовні позначки, які необхідні при розгляді конкретного питання.
5. Порівняйте отриману інформацію з матеріалами підручника.

4.Як скласти історичний портрет

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
        1.1. Де і коли він народився?
        1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
        1.3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
        2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
        2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
        3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.
        3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
        3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
        3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
        3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.
        3.6. За що людство пам'ятає цю людину?
4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
        4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
        4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

5.Словник юридичних термінів 

А
Абсентеїзм - нез'явлення виборців на виборчі дільниці для здійснення акту голосування.
Абсолютна монархія – форма правління, за якою влада  (законодавча, виконавча, судова) цілковито належить одній особі (цареві, королю, імператору).
Автократія (самодержавство) – система  управління,  що  виявляється  у  необмеженій  і безконтрольній владі однієї особи.
Автономія – відносно самостійні у здійсненні державної влади або місцевого самоврядування територіальні утворення у межах певної держави.
Авторитаризм - система влади, що  характерна для антидемократичних політичних режимів. Влада концентрується в руках однієї особи або одного державного органу, при цьому занижується або виключається роль представницьких інститутів влади, ущемляються основні політичні права і свободи. Крайня форма авторитаризму – тоталітаризм. 
Авторство – право визнавати особу автором творів науки, літератури і мистецтва.
Авторське право  – сукупність правових норм, якими регулюються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.
Адвокат – особа, яка надає фізичним і юридичним особам різні види юридичної допомоги, передбачені законодавством.
Адвокатура - добровільне професійне об'єднання юристів, призначення якого полягає у наданні, у випадках і у порядку, передбачених законодавством, юридичної допомоги громадянам та організаціям.
Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності, яка полягає у покладенні на фізичних осіб, які вчинили адміністративне (в сфері управлінських відносин) правопорушення, санкцій особистого, майнового чи морального характеру.
Адміністративне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, що регламентують  суспільні відносини, які виникають в процесі державного управління та у зв'язку зі здійсненням державними органами діяльності управлінського характеру.
Адміністративне затримання – захід адміністративно – правового припинення та забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Адміністративні правопорушення (адміністративний проступок) — протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на  громадський порядок, власність,  права і свободи громадян,  на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. (ст.9.КпАПП )
Адміністративне стягнення - міра відповідальності , що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання  законів України, поваги до правил  співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.(ст23.КпАПП )
Активне виборче право — право громадян обирати склад виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Акціонерне товариство -  господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену     кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за
зобов’язаннями тільки майном товариства.                                                                 
Амністія — рішення компетентного органу державної влади про повне або часткове звільнення від покарання певної категорії засуджених за вчинення злочину, про скорочення призначеного їм  судом строку покарання або заміну його м'якшим покаранням,  припинення порушеного кримінального переслідування.
Антидемократичний державний режим — державний режим, при якому суттєво
утруднюються можливості реалізації прав і свобод громадян, а реальна влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи.
Апарат органів виконавчої влади - організаційно поєднана сукупність структурних
підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень.
Акт юридичний – акт ( офіційний документ) волевиявлення держави, формально
обов’язковий для виконання.
Аліменти – кошти, наданні у визначених законом випадках одними особами на
утримання інших, які потребують матеріальної допомоги.
Апеляційні суди – судові інстанції, що переглядають за апеляціями учасників процесу
рішення нижчих судів, які ще не набули законної дії.
Апатрид - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. (особа  без громадянства)
Апеляція – одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах
до суду вищої інстанції, що має право переглядати справу.
Арбітраж – спосіб вирішення спорів, що розглядаються відповідальними, спеціально уповноваженими на це органами.
Б
Багатодітні матері – матері, які виховують 3 і більше дітей віком до 16 років.
Банк - юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах
Банківське право – сукупність правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків, їхні взаємовідносини з клієнтами, а також порядок здійснення ними банківських операцій.
Батьки – батько та мати, записані органами реєстрації актів громадянського стану в книзі народжень і свідоцтві про народження дитини.
Батьківство — факт походження дитини від певного чоловіка (батька).
Батьківські права та обов'язки — особисті й майнові права та обов'язки, які закон надає батькам (батькові і матері) для забезпечення належного виховання і матеріального утримання дітей, а також захисту їхніх прав та інтересів.
Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність відповідної роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, справді шукають роботу та здатні приступити до праці.
Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.
Благодійна організація – недержавна організація, головною метою діяльності якої здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, або окремої категорії осіб.
Бюджет - план утворення  і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються  органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим  та місцевими радами народних депутатів.
Бюджет державний – форма утворення і використання централізованого фонду коштів для забезпечення виконання функцій держави і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Бюджетна система України – сукупність бюджетів різних рівнів.
Бюджетний устрій  -  організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок  між окремими ланками бюджетної системи.
В
Важкі роботи – роботи, пов’язані з підвищеною витратою працівником психічних або фізичних    зусиль.                                       Верховенство закону – визначальна роль закону в правовій системі держави, в діяльності всіх суб’єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб.                                
Ветерани військової служби - громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років у календарному обчисленні і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України чи колишнього Союзу РСР, а також інваліди І та ІІ груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби.                                                  
Ветерани війни – особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території  інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни                                                                                                                 Ветерани праці – особи, які сумлінно працювали в народному господарстві,  державних установах, організаціях та об’єднаннях громадян, мають трудовий стаж (жінки – 35 років, чоловіки – 40 років), вийшли на пенсію.                                                                                  
Вибори — процес, в результаті якого певна спільність людей шляхом голосування формує склад державного органу або місцевого самоврядування.                                                     
Виборчі цензи — сукупність умов, відповідність яким є підставою для допуску громадян до участі у виборах.                                                                                                                    
Виконавча влада – одна з гілок влади у державі за теорією поділу влади,сукупність повноважень і функцій по управлінню державою; система державних органів і посадових осіб, що  здійснюють ці повноваження та функції.            
Вихідні дні – вільні від роботи дні, які надаються трудящим щотижня для відпочинку.       
Відповідальність конституційна – різновид юридичної відповідальності, що має складний політично-правовий характер.                                                                                          
Відповідальність кримінальна – вид юридичної відповідальності, суть якого полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, що вчинила злочин, державного примусу у формі покарання.                                                                                                                       Відповідальність юридична – вид відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників передбачених законодавством санкцій, що забезпечується у примусовому порядку державою.                                                                                                       
Відпустки – певний календарний період часу, що надається працівникам протягом року для відпочинку, відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, задоволення інших життєво важливих потреб та інтересів зі звільненням від виконання трудових обов’язків і збереженням місця роботи (посади) та зарплати (допомоги) у випадках, передбачених законом.                                                                                                                                                
Відпустка щорічна – вставлена законом кількість календарних днів безперервного відпочинку, які щорічно надаються працівникові власником або уповноваженим ним органом із збереженням місця роботи і середнього заробітку.                                                               
Відшкодування шкоди – цивільна правова компенсація майнових збитків, заподіяних правопорушенням.                                                                                                                       
Влада — здатність одного суб'єкта нав'язати свою волю іншому суб'єктові.                  
Внутрішні функції держави —державні функції, які здійснюються у межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика.                                                         
Власність – належність засобів і предметів виробництва народові, а також відповідним фізичним або юридичним особам.                                                                                              
Володіння – фактичне утримування речей, що має юридичне значення, тобто захист від порушення.
Г
Галузь права — певна сукупність правових норм, що мають загальний предмет і метод правового регулювання.
Галузь законодавства — сукупність усіх чинних нормативно-правових актів, що мають загальний предмет і метод правового регулювання.
Гіпотеза — частина норми права, в якій встановлюються умови, за наявності яких діє правило, що встановлене в її диспозиції.
Господарське товариство - підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Громадянин —фізична особа (індивід), яка має громадянство даної держави.
Громадянство — необмежений у просторі й часі правовий зв'язок особи з конкретною державою, який зумовлює поширення на особу всіх конституційних прав і обов'язків.
Громадянське суспільство — незалежна, але взаємодіюча з державою форма співжиття людей, яка забезпечує найсприятливіші умови для діяльності громадян та їх об'єднань у всіх сферах суспільних відносин.
Д
Делікт — порушення цивільно-правових норм, за яке передбачена цивільно-правова (майнова) відповідальність.
Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.
Демократична держава — держава, що базується на визнанні та втіленні в суспільну практику таких принципів конституційного устрою, як народовладдя, політичний плюралізм, свобода й рівність громадян, реальність і невід'ємність прав людини тощо.
Демократичний державний режим — державний режим, при якому реально забезпечується реалізація широкого кола прав і свобод громадян, які мають реальні можливості впливати на формування та діяльність державних органів.
Держава — особлива політико-територіальна організація, що має суверенітет, спеціальний апарат управління й примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкової сили для всього населення країни.
Державний апарат — система органів держави, які виконують управлінські функції.
Державна влада — здатність держави за допомогою державного апарату підкорювати своїй волі поведінку людей та їхніх об'єднань.
Державна служба - спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави.
Державний режим — сукупність форм і методів здійснення державної влади.
Державний орган — особа або група осіб, організованих у встановленому законом порядку, які виступають від імені держави і у зв'язку з чим наділені державно-владними повноваженнями.
Державний суверенітет — повновладдя й незалежність держави, що полягають у її праві за власним розсудом вирішувати свої внутрішні й зовнішні питання без втручання в них будь-якої іншої держави.
Державні комітети - центральні органи виконавчої влади, які безпосередньо не формуючи урядову політику, покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило, міжгалузевого чи між секторного характеру.
Державні підприємства — організації, які здійснюють функції держави у виробничій сфері, безпосередньо забезпечують виробництво матеріальних благ.
Державні установи — організації, які здійснюють функції держави, пов'язані зі створенням нематеріальних благ.
Деспотія — влада абсолютного монарха, особа якого обожнюється, тому відкидається необхідність додержуватися законів і моральних норм, що робить його владу дійсно нічим не обмеженою.
Джерело підвищеної небезпеки — об'єкт, експлуатація якого пов'язана з підвищеною ймовірністю завдання шкоди оточенню.
Джерело (форма) права — засіб  зовнішнього виразу права, за допомогою якого воно набуває формальної визначеності та загальнообов'язковості.
Диктатура — необмежена політична, ідеологічна та економічна влада, яка здійснюється певною групою осіб на чолі з лідером, ім’я якого може дати назву тому чи іншому правлінню (бонапартизм, сталінізм і т. ін.).
Диспозиція — частина норми права, в якій визначається певне правило поведінки, тобто те, що суб'єкт повинен (або може) робити чи не робити.
Дисциплінарна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що виникає за порушення дисципліни у сфері трудових відносин і полягає в накладанні на винних мір дисциплінарного характеру:  догани чи звільнення.
Дієздатність — передбачена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати й здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Договір житлового найму — письмовий документ, укладений на підставі ордера між наймодавцем і наймачем (громадянином, на чиє ім'я видано ордер), що передбачає правила користування житлом, права та обов'язки сторін із утримання жилого будинку і прибудинкової території.
 Договір – взаємна угода між двома чи більше особами, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення правовідносин.
Договір купівлі – продажу - усна або письмова угода за якою одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно у власність іншій стороні (покупцеві), а друга сторона зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.                             Договір оренди землі - угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
Договір позики -  договір за яким одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Дольова відповідальність — вид цивільно-правової відповідальності, за якої кожний з боржників несе відповідальність перед кредитором лише в межах тієї її частини (долі), яка встановлена для нього законом чи договором.
Дуалістична монархія — монархія, в якій законодавча влада переходить до представницького виборного органу (парламенту), а монарх зберігає у своїх руках виконавчу владу і по своїй волі формує уряд, відповідальний перед ним.
Е
Екологічна безпека — стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної ситуації та виникненню небезпеки для здорові людей.
Екологічне законодавство — система нормативно-правових актів, які регламентують суспільні відносини у сфері раціонального використання і збереження природних ресурсів.
Екологічне право — система правових відносин, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини).
Екологічне правопорушення — протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок.
Екологічні права та обов'язки громадян України — система юридично закріплених за громадянами повноважень та зобов'язань в екологічній сфері.
Ж
Житло — готовий жилий будинок чи інше жиле приміщення, придатне для проживання в ньому людей.
Житлове законодавство — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють умови і порядок надання житлових приміщень громадянам, користування і розпорядження ними.
Житлове право України — сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.
Житловий фонд (громадський) — сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що належать  кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілкам та іншим громадським організаціям.
Житловий фонд (державний) — сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що знаходяться у власності місцевих рад народних депутатів, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживання людини і громадянина.
Житловий фонд (індивідуальний) — сукупність жилих будинків (приміщень), що знаходяться в особистій і приватній власності.
Житловий фонд будівельних кооперативів (ЖБК) — сукупність жилих будинків, що належать житлово-будівельним кооперативам і призначаються для проживання членів БК.
Житлові чеки - приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.
З
Закон — нормативно-правовий акт, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається колегіальним представницьким органом державної влади (парламентом) або всенародним голосуванням (референдумом) і має вищу силу порівняно з іншими нормативно-правовими актами.
Законодавство — сукупність законів (актів найвищої юридичної сили, які видаються парламентом) даної держави.
Законність — правовий режим точного й неухильного здійснення законів та інших нормативних актів у всіх сферах державного й суспільного життя.
Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Звичай — правило поведінки людей, яке склалося історично, у результаті багаторазового повторення в певних ситуаціях, а тому виконується автоматично.
Земельне законодавство —сукупність нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини з метою їх раціонального використання.
Землі водного фонду - землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.
Землі запасу - землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено.
Землі лісового фонду - землі, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства.
Землі оздоровчого призначення - земельні ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування.
Землі рекреаційного призначення - землі, призначені для організованого масового відпочинку і туризму населення: земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристських станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркірованих трас, дитячих і спортивних таборів, розташовані поза землями оздоровчого призначення.
Злочин — суспільне небезпечне, протиправне, винне й карне діяння, яке завдає чи може завдати суттєвої шкоди певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.
Зовнішні функції держави — державні функції, що здійснюються в процесі спілкування держави з іншими державами та міжнародними організаціями і в яких виявляється її зовнішня політика.  
І
Імперія — велика багатонаціональна держава, яка створювалась шляхом насильницького (рідше — добровільного) приєднання незалежних держав або частин інших держав.
Інкорпорація — об'єднання чинних нормативних актів в одному збірнику на основі певного критерію (за алфавітом, за хронологією, за предметом правового регулювання тощо) без зміни їх внутрішнього змісту.
Інститут права — частина норм певної галузі права, яка регулює конкретний вид чи сторону однорідних відносин.
Історичний тип держави і права — сукупність певних рис і ознак, які на різних етапах розвитку людства визначають соціальну сутність держави й права, тобто їх спрямованість па задоволення інтересів та потреб певного панівного класу.
К
Казус — подія, настання якої не викликане навмисною або необережною поведінкою особи, або випадкові дії, які мають ознаки правопорушення за винятком вини особи, що їх скоїла.
Кодекс —закон, у якому об'єднуються й систематизуються правові норми, що регламентують певну сферу суспільних відносин.
Кодифікація — об'єднання зі змінами їх внутрішнього змісту чинних нормативних актів у єдиний внутрішньо узгоджений акт.
Колективний договір — угода, що укладається між власником і найманими працівниками (колективом усіх, кому власник надає роботу) і регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини сторін з метою узгодження їх інтересів на підприємствах, в установах, організаціях.
Консолідація — зведення в одне ціле кількох чинних нормативних актів.
Конституція — основний закон держави, в якому регламентуються найважливіші відносини у сферах державного устрою, організації й функціонування органів держави, правового статусу особи.
Конституційний закон — закон, який вносить певні доповнення, зміни, уточнення до тексту Конституції.
Конституційний суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Конституційні принципи правового статусу особи -відображені в Конституції головні ідеї, покладені в основу вмісту й умов реалізації прав та обов'язків людини в державі.
Конституціоналізм - 1) політична система, що спирається на конституцію, конституційні методи управління;
2) науковий напрям, у межах якого досліджуються конституційні проблеми.
Конфедерація — форма державного устрою, за якої держави створюють об'єднані органи для досягнення конкретних цілей (наприклад, військові) за збереження в інших питаннях цілковитої самостійності.
Конфіскація майна - примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.
Концерни - статутні  об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.
Корпоративні норми — правила поведінки, які встановлюються об'єднаннями людей (політичними партіями, громадськими організаціями) і є обов'язковими для їх членів.
Корупція - діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Крайня необхідність — учинення діяння, яке підпадає під ознаки злочину, з метою відвертання загрози інтересам держави й суспільства, інтересам чи правам даної або інших осіб, за умови, що ця небезпека не могла бути відвернута іншими засобами й завдана шкода є менш значною, ніж та, якій запобігли.
Кредитор - громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника.
Кримінальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, яка наступає за скоєння злочину і полягає у застосуванні до винної особи виду і міри покарання, передбаченого Кримінальним кодексом.
Л
Людина - біологічна істота, яка наділена членороздільною мовою, здатністю мислити, створювати і використовувати знаряддя праці.
М
Материнство — правове становище жінки у зв'язку з народженням, утриманням і вихованням дітей.                                                                                                                                  Методи правового регулювання — засоби, за допомогою яких норми права впливають на суспільні відносини (заборона, винагорода, встановлення відповідальності певного типу тощо).
Механізм держави — система державних організацій, які забезпечують реалізацію функцій держави.
Міліція —державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міністерства - центральні органи виконавчої влади, покликані формувати та реалізувати державну політику у відповідних сферах суспільного життя - (секторах державного управління), їх очолюють міністри, які за посадою є членами Кабінету Міністрів України і відповідно до цього мають статус політичних діячів (політиків).
Місцеве самоврядування — право певної територіальної громади (мешканців села, кількох сіл, селища або міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Монархія — форма державного правління, за якої вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи — монарха й передається як спадщина представникам правлячої династії.
Н
Надра - частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Напівпрезидентська (змішана) республіка — форма республіканського правління, за якої президент обирається народом, але парламентові надаються певні повноваження щодо контролю за діяльністю президента під час формування уряду та здійснення виконавчої влади.
Народ — населення певної країни.
Народний суверенітет — повновладдя народу, здійснення ним своєї невід'ємної та неподільної влади самостійно й незалежно від будь-яких інших соціальних сил.
Народність — спільність людей, що проживають на одній території, зв'язані спільною мовою, особливостями психічного складу, культури і способу життя та інтими загальними цінностями, що закріплені у звичаях, традиціях та інших соціальних нормах.
Населення — сукупність людей, які проживають на певній території та здійснюють свою життєдіяльність у межах адміністративної чи політичної одиниці.
Національна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства від наявних і можливих загроз у всіх сферах суспільних відносин.
Національний суверенітет — повновладдя нації у вирішенні всіх питань її національного життя аж до реальної можливості створення самостійної національної держави.
Нація — спільність людей, які проживають на одній території, зв'язані загальними економічними відносинами, спільною мовою, культурою, одним законодавством, національними інтересами, митними кордонами та іншими ознаками.
Необмежені монархії — монархії, в яких влада монарха ніким і нічим не обмежується, тобто у країні немає ні органів, ні законів, що могли б у якійсь мірі змінити або відмінити волю монарха.
Необхідна оборона — захист особою свого життя і здоров'я шляхом завдання шкоди нападникові. Це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Ст.36 ККУ.
Непереборна сила — надзвичайна подія (тобто явище, яке не залежить від волі людини), настання та шкідливі наслідки якої зобов'язана особа не могла ні передбачити, ні доступними їй засобами відвернути.
Нормативний договір — правило поведінки, яке встановлюється за взаємною домовленістю кількох суб'єктів і яке визнається і забезпечується державою.
Нормативно-правовий акт — виданий уповноваженим державним органом офіційний письмовий документ, у якому закріплюються норми права.
Норми права — формально визначені або санкціоновані державою загальнообов'язкові правила поведінки загального характеру, реалізація яких забезпечується державними примусовими заходами.
Норми моралі — соціальні норми, які регулюють поведінку людей шляхом її оцінки з точки зору категорій добра і зла.
Нотаріат — система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати беззаперечні права і факти, що мають юридичне значення, а також інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
О
Обов'язок (юридичний) — передбачені правом міра й вид необхідної поведінки суб'єкта.
Об'єкти правовідносин — соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини.
Об'єкт правопорушення —суспільні відносини, які охороняються правом і на які дане правопорушення посягає.
Об'єктивна сторона правопорушення — зовнішній вираз протиправного діяння.
Об'єктивне право — сукупність усіх чинних у державі правових приписів, які встановлюють, змінюють чи скасовують загальнообов'язкові правила поведінки і реалізація яких забезпечується можливістю застосування державного примусу.
Обмежені монархії — монархії, в яких влада монарха в тій чи іншій мірі обмежується повноваженнями певних державних органів.
Опіка —засіб охорони і захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і лишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
Органічний закон — закон, на необхідність існування якого прямо вказує Конституція.
Ордер на жиле приміщення — письмове розпорядження на заселення жилого приміщення, що видається на підставі рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації.
Особа — людина як суб'єкт, що має індивідуальні інтелектуальні та інші ознаки й усвідомлює себе членом спільності таких же суб'єктів.
Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином
Охлократія —влада, яка орієнтується на вимоги натовпу й водночас намагається використати його для досягнення своїх цілей.
Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних  заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона тваринного світу - система правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу.
П
Парламентарна (конституційна) монархія — монархія, в якій влада монарха в усіх сферах здійснення державної влади суттєво обмежується: йому надаються лише формальний статус глави держави і виключно представницькі повноваження.
Первісний лад — суспільно-економічна формація, певний тип суспільства, що характеризується колективною формою об’єднання людей, які спільно виробляли примітивні знаряддя праці, засоби до існування, де панували колективна власність і суспільна влада.
Перспективна (позитивна) юридична відповідальність — сумлінне виконання суб'єктом всіх правових приписів.
Підгалузь права — частина галузі права, яка складається з норм, що регулюють суспільні відносини певного виду.
Підзаконний акт — правовий акт, який видається уповноваженими на те державними органами (Президентом, Кабінетом Міністрів тощо) на основі й на виконання законів.
Підприємницька діяльність - самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Ст.1 Закону України “Про підприємства в Україні”
Піклування — засіб охорони і захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 років, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.
Повне товариство - товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства своїм майном.
Податки — обов'язкові платежі, що їх сплачують юридичні особи та населення до бюджету в розмірах і в строки, передбачені законом.
Поділ влади — модель побудови державного апарату, згідно з якою влада в державі має поділятися між законодавчими, виконавчими та судовими органами.
Політика — специфічна діяльність представників різних класів (людей або їхніх об'єднань), спрямована на здійснення своєї влади в суспільстві.
Політична влада — здатність окремих суб'єктів диктувати свою волю суспільству, спрямовувати його розвиток у відповідності зі своїми потребами та інтересами.
Політична партія - об'єднання громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.
Політична система суспільства — сукупність державних та недержавних (громадських) організацій, які беруть участь у політичних відносинах.
Помилування —повне або часткове звільнення конкретної особи від відбування кримінального покарання, заміна призначеної їй судом міри покарання або не відбутої його частини м'якшим покаранням.
Право — система загальнообов'язкових правил поведінки, що встановлені або санкціоновані державою і забезпечуються її примусом.
Право власності - врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Правова держава — держава, в якій панує право, де діяльність усіх її органів і посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, де не тільки особа відповідальна за свої дії перед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою за результати своєї діяльності.
Правова поведінка — передбачена нормами права соціальне значуща поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів, що контролюється їхніми свідомістю і волею.
Правовий звичай—звичай, схвалений державою і виконання вимог якого забезпечується державним примусом.
Правовий (судовий або адміністративний) прецедент — рішення по конкретній судовій чи адміністративній справі, яке стає обов'язковим зразком при вирішенні у майбутньому аналогічних справ.
Правовий статус особи — сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод, обов'язків громадян і гарантій їх здійснення.
Правовідносини — специфічні суспільні відносини, учасники яких виступають як носії прав та обов'язків, установлених нормами права.
Правоздатність — передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Правомірна поведінка — суспільно - необхідна, бажана й допустима, під кутом зору інтересів громадянського суспільства, поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що полягає у здійсненні норм права, гарантується та охороняється державою.
Правоохоронні органи — органи, які держава наділяє компетенцією охорони суспільних відносин, урегульованих правом.
Правопорушення — суспільне небезпечне, шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, за яке може бути накладене покарання чи стягнення.
Правопорядок — відповідність суспільних відносин приписам норм права.
Правосуб'єктність — здатність бути суб'єктом права (учасником правовідносин).
Працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі або організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Предмет правового регулювання — певні суспільні відносини, які врегульовуються даною сукупністю правових норм (наприклад, відносини, пов'язані з власністю, з відносинами у сім'ї тощо).
Президентська республіка — республіка, в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках — і глави уряду, належать президенту, який обирається непарламентським шляхом (а саме — громадянами держави) і формує уряд, що не несе відповідальності перед парламентом.
Приватизація державного житлового фонду — відчуження, тобто безоплатна передача чи продаж із державного житлового фонду у власність громадянам України жилих квартир чи приміщень, які вони займають, а разом із ними — господарських споруд, що до них належать
Прокурор – посадова особа, яка наділена повноваженнями щодо здійснення прокурорського нагляду.
Пропорційна виборча система — виборча система, у відповідності з якою депутатські мандати розподіляються між виборчими об'єднаннями (партійними списками кандидатів) пропорційно кількості голосів виборців, поданих за кожний список.
Проступки — правопорушення, які порушують приписи норм права, але не досягають рівня суспільної небезпеки, притаманної злочинам.
Р
Реквізиція - вилучення державного майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна (реквізиція).
Релігійні норми — правила поведінки, які містяться у тих чи інших релігійних вченнях.
Республіка — форма державного правління, в якій вищі державні органи обираються населенням або формуються загальнонаціональним представницьким органом влади.
Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність - закріплений в законі обов'язок правопорушника притерпіти з боку держави певні санкції за скоєне правопорушення.
Рід — первинний виробничий, соціальний та етнічний колектив людей у докласовому суспільстві, який засновується та існує здебільшого на кровно-родинних зв'язках.
С
Санкція — частина правової норми, в якій містяться вказівки на ті негативні наслідки, що наступають для суб'єкта у разі невиконання ним правил, визначених у диспозиції, або умов, встановлених у гіпотезі норми права.
Система права — внутрішня організація права, що полягає в єдності й погодженості правових приписів певної держави.
Систематизація законодавства — упорядкування чинного нормативно-правового матеріалу, об'єднання його в єдину внутрішньо узгоджену систему.
Сімейне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють особисті і пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу і належності до сім'ї.
Сімейне право — сукупність правових норм, які регулюють особисті й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї.
Скарб - зариті в землі або приховані іншим способом валюта, валютні та інші цінності, власник яких невідомий або в силу закону втратив на них право.
Склад злочину — сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, за якими суспільне небезпечне діяння визнається злочином.
Служба безпеки України - державний правовий орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Солідарна відповідальність — вид цивільно-правової відповідальності, за якої кредитор має право па свій розсуд вимагати від усіх або від кожного з боржників окремо повного або часткового виконання зобов'язання (наприклад, повернення боргу).
Соціальне забезпечення — державна система матеріального забезпечення й соціального обслуговування громадян у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, коли людина цього потребує.
Соціальне страхування загальнообов’язкове державне - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Соціальні норми — правила поведінки, які регулюють поведінку людей у суспільстві.
Спадщина — майно (в тому числі гроші, цінні папери) і сукупність майнових прав та обов'язків громадянина (спадкодавця), які після його смерті переходять до іншого суб'єкта (спадкоємця).
Співучасть - умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.
Споживач - громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (робота, послуги) для власних побутових потреб.
Страйк — одночасна колективна відмова продовжувати роботу до задоволення вимог щодо виконання передбачених у законодавстві або в колективному договорі умов організації праці.
Суб'єкт правопорушення — суб'єкт, який вчинив правопорушення.
Суб'єкти правовідносин (суб'єкти права) — учасники (сторони) правовідносин, які пов'язані взаємними суб'єктивними правами і юридичними обов'язками.
Суб'єктивна сторона правопорушення — внутрішнє психологічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків.
Суб'єктивне право (право громадянина) — передбачена певною нормою права можливість суб'єкта поводити себе певним чином.
Субсидіарна відповідальність — вид цивільно-правової відповідальності іншої особи за зобов'язаннями основного боржника, який не може цілком або частково їх виконати.
 Суд -  Орган  держави, що здійснює правосуддя в формі розгляду та роз рішення кримінальних, цивільних , адміністративних та деяких інших категорій справ у встановленому законом порядку.
Суддя – посадова особа держави, яка є носієм судової влади.
Суспільна влада — управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені), що здійснювалося всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин.
Суспільний порядок — порядок у суспільстві, який відповідає вимогам всього комплексу соціальних норм.
Суспільство — це форма життєдіяльності людей, яка склалась історично і відокремилась від оточуючої людей природи.
Т
Теократія — зосередження державної влади в руках духовенства або особисто глави церкви, що тягне за собою підвищення ролі релігійних норм у регулюванні суспільного та особистого життя, здійснення судочинства на основі релігійних догматів, перетворює державу на інструмент проведення політики в інтересах панівної церкви тощо.
Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Територіальний устрій — поділ території держави на певні складові частини, взаємовідносини цих частин території держави між собою, між ними та державою в цілому.
Тиранія — влада, яка встановлюється і здійснюється шляхом відкритого, нічим не замаскованого насильства і жорстоко карає будь-яку незгоду і спроби протесту проти дій владних структур.
Тоталітаризм — антидемократичний державний режим, за якого фактично панує одна політична партія, яка зростається з державним апаратом, установлюються жорстка централізація в управлінні й партійно-державний контроль за всіма сферами суспільного життя.
Третейський суд - одноособовий арбітр  або колегія арбітрів.
Трудова дисципліна — необхідність додержання учасниками трудового процесу порядку й правил, закріплених у нормах права.
Трудовий договір — угода між працівником і власником (роботодавцем), за якою перший бере на себе зобов'язання виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, а другий зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати певні умови праці.
Трудове законодавство — сукупність правових норм, які регламентують суспільні відносини, що виникають при застосуванні праці найманих працівників у процесі виробничої діяльності.
У
Угоди - дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Унітарна держава — єдина централізована держава, що не має у своєму складі державних утворень і територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (області, райони, провінції тощо).
Ц
Цивільне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють майнові відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням матеріальними благами, а також деякі особисті стосунки, пов'язані з майновими (наприклад авторське право) та виключно особисті немайнові відносини, об'єктами яких можуть бути, наприклад, ім'я, честь, гідність.
Цивільно-правова відповідальність — вид юридичної відповідальності, яка виникає у фізичної чи юридичної особи при невиконанні договірних зобов'язань або завданні майнової шкоди чи порушенні особистих немайнових прав (посягання на честь, гідність особи) і полягає у покладанні на винних обов'язку відшкодувати заподіяні потерпілим збитки.
Цивільно-правовий договір —угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цивільно-правові договори є найпоширенішим видом цивільно-правових угод.
Ф
Фактичний зміст правовідносин — рівень реально здійснюваних учасниками правовідносин їх юридичних прав і обов'язків.
Федерація — держава, до складу якої входять кілька державних утворень (суб'єктів федерації).
Фізичні особи —індивіди (громадяни України, особи без громадянства, іноземці та особи з подвійним громадянством), які наділені законом цивільною правоздатністю та дієздатністю.
Форма держави — комплексне поняття, яке характеризує державу щодо форми правління, форми державного устрою та державного режиму.
Форма державного правління — порядок організації вищих державних органів, що визначає їхні структуру, компетенцію та взаємодію.
Форма державного устрою — територіальний поділ держави, взаємовідносини її складових частин між собою і державою в цілому та відповідну організацію державних органів.
Функції держави — основні напрями діяльності держави, в яких дістають своє вираження її сутність та соціальне призначення.
Функції права — основні напрями впливу права па суспільні відносини.
Ч
Червона книга України - основний державний документ, у якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення.
Ш
Шлюб — юридичне оформлений добровільний, вільний і рівноправний союз чоловіка і жінки, який породжує їхні взаємні права й обов'язки, спрямовані на створення сім'ї, народження і виховання дітей.
Штраф - грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні, кримінальні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених  законами України.
Ю
Юридична відповідальність — закріплений у законі обов'язок правопорушника зазнати з боку держави певних санкцій за скоєне ним правопорушення.
Юридичний зміст правовідносин — зафіксовані в юридичних нормах , права та обов'язки учасників правовідносин.
Юридичні (спеціальні) гарантії — правові засоби (юридичні норми та інститути), покликані забезпечувати реальність прав та обов'язків особи.
Юридичні особи — організації, підприємства чи установи, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та виконувати обов'язки, бути позивачами й відповідачами в суді, арбітражі.
Юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують настання юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення правових відносин.
Юрисдикція — передбачена законом компетенція відповідних державних органів давати правову оцінку фактам, вирішувати правові спори, застосовувати юридичні санкції до правопорушників.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)